1993

From UAnetHistory MediaWiki
Jump to navigation Jump to search
Сторінка в процесі наповнення

Наприкінці 1992 року IANA (Інтернет-корпорація з присвоєння імен та номерів) у відповідь на запит зареєструвала та делегувала Україні адміністрування її домену верхнього рівня. Це дозволяє молодій незалежній державі представляти себе у світовому інформаційному просторі без прив'язки до інших країн чи організацій.

З'являються перші "немосковські" зовнішні канали, що з'єднують Україну зі світом. Починається ера провайдерського IP, який поки використовують тільки для міжвузлових зʼєднань як транспорт для UUCP-пакетів ( UUCP over TCP/IP).

Зростає кількість комерційних провайдерів доступу. Вони проводять перші конференції, де намагаються об'єднати зусилля у вирішенні спільних проблем: організація та експлуатація зовнішніх та внутрішніх каналів, взаємодія із недавно створеним "Укртелекомом", колективне представництво галузі у спілкуванні з державними органами. І роблять спробу створити всеукраїнське обʼєднання - корпорацію UAnet. Відбуваються перші злиття та перші системні інвестиції в галузь. Зафіксовано першу хакерську атаку на провайдера.

Комерційний та науковий сектори українського Інтернету розвиваються незалежно один від одного. Винятком є використання окремими комерційними провайдерами безкоштовних наукових грантових каналів (наприклад, Технософт (Київ), Пентаком (Львів), Телематика (Одеса)). Ця тенденція збережеться щонайменше до 1998 року.

Структура користувачів мережі стає більш строкатою. Якщо у попередні роки переважали працівники наукових установ та торговельних компаній, то з 1993 року до них долучаються представники ЗМІ та деяких державних організацій.

Канали

На початку року продовжують функціонувати канали, що поєднують українські мережі із московськими “Релкомом” та “Демосом”, які, у свою чергу, підключені до EUnet. Нам відомо про виділені канали харківського КТТС та київського CS. Переважна більшість українських провайдерів використовує комутовані зʼєднання.

У травні RIPE публікує третій і останній з відомих нам звітів Мілана Стерби (перші два опубліковані 1992 року) щодо стану центрально- та східноєвропейського конектівіті. Українська звʼязність описана окремим розділом:

Img quote open.png

Більшість українських сайтів мають доступ до електронної пошти через інфраструктуру EUnet/Relcom. Однак існують сильні тенденції до отримання власного міжнародного IP-з'єднання. Ведуться переговори з польською академічною мережею NASK, яка запропонувала підключити Українську академічну мережу УАРнет, а також з іншими національними мережами та фінансовими установами. Організації, що займаються створенням мереж у Києві та інших частинах України, нещодавно домовилися об'єднати свої зусилля для створення спільної IP-інфраструктури і разом шукати міжнародний зв'язок.

Img quote close.png

Згідно з документом, EUnet/Relcom зʼєднаний з фінською магістраллю EUnet в Гельсінкі і далі двома IP-каналами швидкістю 19,2 кбіт/с Москва-Таллінн та Москва-Санкт-Петербург. “Демос” використовує комутований IP-канал між Москвою і AlterNet (США).

Навесні починає працювати згаданий у звіті перший “немосковський” канал Львів - Варшава. Українська академічна і дослідницька мережа (УАРнет, «Ukrainian Academic and Research Network») будує канал ТЧ 9600. За сприяння Ігоря Юхновського та завдяки його особистим контактам із премʼєркою Польщі та віце-канцлером Австрії цей канал вводять в експлуатацію. Центральний вузол польської мережi NASK, куди заходить лiнiя зi Львова, сполучається з європейськими лініями: 64 кбiт/с до Стокгольму (NORDUnet) та 64 кбiт/с до Вiдня.

Восени наземний канал модернізували. Представники Шведської космічної корпорації змонтували та налаштували у Львові антену на супутник Tele-X для забезпечення роботи першого в Україні супутникового каналу зв'язку з мережею Інтернет.

Провайдери

В мережу приходить все більше зацікавлених людей. Одні користуються послугами вже існуючих провайдерів, інші беруть справу в свої руки. Цього року продовжують розвиватись довколанаукові мережі та зароджуються Інтернет-бізнеси найбільш помітних представників українського провайдингу.

До КТТС та CS, єдиних, хто поки має виділені канали на Москву, підключається все більше місцевих та регіональних провайдерів. Ще одним аргументом для такого підключення, особливо для невеликих компаній, постає проблема з проходженням платежів між Україною та Росією. Київ опиняється в центрі зіркоподібної телекомунікаційної топології, яка дісталась у спадок від СРСР, коли всі канали йшли переважно через Москву, а у межах України простіше було комунікувати з Києвом, ніж із сусідньою областю. Таким чином станом на 1 липня 1993 року через CS, за різними оцінками, проходить не менше 50% українського та закордонного трафіку. Через несвоєчасну оплату та помилкову впевненість у тому, що "Релком" не відключить найбільший вузол України, "CS" опиняється на межі зупинки московського каналу.

Спроби покращити становище через злиття з компанією “Моноліт” у липні 1993 року обертаються втратою позицій на ринку і, зрештою, московського каналу. Свій канал у CS/Моноліт з’явиться тільки у 1995 році. Ігор Свиридов, діючий tech-с домену .ua та один з керівників “CS”, залишається без прямого легального доступу до Інтернет. А провайдери, які мали підключення через “CS”, змушені шукати інші рішення. Хтось укладає угоди з власниками зовнішніх каналів, а хтось вибудовує власні звʼязки.

Позитивним наслідком цих подій став перехід відносин між українськими провайдерами та АО "Релком" у виключно ділову площину "покупець-продавець" без жодних натяків на можливе партнерство.

Результатом системних комерційних інвестицій в Інтернет-провайдинг стає початок діяльності двох майбутніх потужних гравців - “Global Ukraine” та “LuckyNet” (до кінця 1994 року - відділ споживчого товариства “Меркурій”), які матимуть значний вплив на розвиток та становлення українського Інтернету 1990-х років.

Перший український комерційний провайдер “Технософт” наприкінці року змінює назву. Надалі він називатиметься “Релком-Україна”, використовуючи відому на той момент назву мережі, хоча немає корпоративного відношення до московського “Релкому”.

Перші в регіонах

Стартують перші провайдери Луганщини: ООО "Луганская электронная почта", lepua (пізніше - Геккон) та рекламно-інформаційна агенція “Р&К” з Кадіївки (тодішній Стаханів). Lepua почне працювати як провайдер навесні 1994, а у “Р&К” наприкінці 1993 року буде вже 16 абонентів, підключення яких забезпечуватиметься через московський “Демос” та харківський “КТТС”.

Цього ж року починає працювати перший провайдер Тернополя - “БіттерНет”, який підключається через івано-франківський “Елком”.

Чим більше, тим краще

У Дніпрі до існуючих постачальників Інтернет-послуг додаються одразу три нових гравця. У Харкові та Донецьку по два. У Криму, Одесі, Рівному та Львові по одному.

  • Дніпро: “Айкон”, “ТЮС” та “Алькар”.
  • Харків: Телерадіо-інформаційна компанія (sic.kharkov.ua), “Гарант” (uanet.kharkov.ua)
  • Донецьк: “Аладон”, "Extracom-Net"
  • Крим: “Ритм” (cris.crimea.ua), Сімферополь
  • Одеса: “Інтес”
  • Рівне: "Волинь/Теком+"
  • Львів: Україно-німецьке СП "Львівські інформаційні системи" (ЛІС).

Інформацію про новачків та зміни конектівіті починають публікувати та обговорювати у телеконференції ukr.nodes. Крім того, у січні 1993 року складають та оприлюднюють списки учасників Славської конференції , у жовтні публікують Перший огляд стану українських вузлів мережі Relcom (автори Руслан Бєлкін, Дмитро Кохманюк та Ігор Свиридов), а наприкінці грудня - реєстраційні дані учасників міжвузлового зʼїзду Relcom/UAnet.

Користувачі

Поступово Інтернет виходить за межі наукових кіл, відкриваючи нові можливості для різних верств населення. Серед користувачів все ще переважають працівники наукових установ та торговельного бізнесу. До них поступово долучаються представники ЗМІ та деяких державних організацій.

Наприкінці літа в групі relcom.maps зʼявляється публікація Updated list of massmedia e-mail addresses in Russia & xUSSR. У розділі Ukraine - 13 електронних адрес українських видань та філій іноземних агенцій.

  • Львів: газети “Діло”, “ПостПоступ” та “Галицькі контракти”
  • Харків: український офіс агенції Interfax, газета “Бізнес-інформ”, “Юг-TV”
  • Київ: газети “Бізнес”, “Посредник”
  • Дніпро: газета “Собор”, “TVPressCorporation”
  • Донецьк: газета “Комсомольская правда - Донецкий выпуск”
  • Рівне: газета “Рівне”

Держава та Інтернет

Рік позначається формальним започаткуванням політики інформатизації на державному рівні, проте реальний вплив офіційних структур на розбудову вітчизняного сегменту глобальних мереж є мінімальним. Інтернет як загальнонаціональна комунікаційна інфраструктура залишається поза увагою владних інституцій. Винятком можна назвати безпосередню участь віце-прем'єр-міністра Ігоря Юхновського в організації роботи зовнішнього каналу Львів-Варшава для Української академічної і дослідницької мережі УАРнет. Однак ці ініціативи не стали частиною цілісної державної стратегії розбудови інтернету.

Початком розробки національної політики інформатизації стає наказ президента України “Про державну політику інформатизації України”. Після затвердження Комплексної програми створення Єдиної національної системи зв’язку України наприкінці року починає працювати новостворене об’єднання «Укрелектрозв’язок» (після 1994 року - “Укртелеком”), на яке покладено функції та повноваження нацiонального оператора електрозв’язку.

Набирає обертів робота Ради з питань телекомунікацій, при створеному влітку 1992 року Державному комітеті України з питань науки і технологій (ДКНТ). Рада, очолювана Михайлом Згуровським, оголошує конкурс проектів на здобуття державного фінансування. За спогадами Юрія Демченка, вченого секретаря Ради, при розподілі коштів враховуються групові інтереси вчених зі складу Ради. Один із поданих на розгляд проектів - “Створення програмно-технічного комплексу міжнародного центру компʼютерної мережі, інтегрованої у світові мережі Internet, Bitnet” при КПІ - отримує державне фінансування. Проте гроші спрямовуються на інше. За наказом ректора (№1-83 від 11 травня 1993 року) в КПІ створюють першу в Україні кафедру засобів телекомунікацій.

Img quote open.png Юрій Муравйов:

Основополагающую в этом комитете роль играли политехнические профессора. Но они все равно ничего не сделали. Мне очень хотелось получить от них какую-то поддержку на создание узла. Естественно, поддержку они могли дать самую разную: и помещениями, и каналами связи. Даже не деньгами. Просто поддержать. Но они - государство, и они в своем кругу не приемлют чужаков, не приемлют свободных людей, которые легко могут сделать соединение с любой точкой мира, которые могут куда-то выйти, которые могут запрограммировать этот компьютер, существовать вот так независимо. Держатели тех денег, держатели тех государственных ресурсов не хотели видеть своими партнерами этих нестриженных, свободных людей. Они хотели все, все иметь под собой, и что с этим делать они не знали и не понимали. Они могли вот тут посадить, вот тут сделать каналы, персонал соединить, и все бы пошло-поехало.

Img quote close.png

Більшість державних установ та відомств залишаються осторонь процесів впровадження інтернет-технологій. Лише кілька команд у державних органах розробляють мережеві рішення на базі технології UUCP для створення локальних вузлів передачі даних. До таких ініціатив можна віднести налагодження мережевого звʼязку із закордонними установами в МЗС України та роботу обчислювального центру Міністерства фінансів, команда якого мала безпосереднє відношення до становлення українського сегменту мережі FIDO.

Окремої уваги заслуговує діяльність команди військових програмістів під керівництвом підполковника Валерія Заблоцького. Фахівці закритого військового НДІ, відкомандировані до Ради нацбезпеки та оборони у 1992 році, розбудовують локальну мережу та створюють систему ситуаційної обізнаності. Практичний досвід цієї команди стає підґрунтям для поширення мережевої культури в інших державних інституціях.

Розрахункова палата Національного банку України, одна з перших установ-користувачів Інтернету, ініціює впровадження системи електронних платежів (СЕП). Це створює необхідність для банків використовувати модемний зв'язок, що з часом трансформується у розбудову клієнт-банківських систем.

Сервіси

Події

Славська конференція

У січні 1993 року в курортному містечку Славсько відбувається перша офлайнова зустріч українських провайдерів, Славська конференція. Укладено Славську конвенцію - документ, який визначив принципи відносин між українськими провайдерами. Більше документів та спогади учасників в Славській колекції.

Конференція INET'93

Наприкінці літа Фонд Сороса спонсорує поїздку делегатів з країн колишнього СРСР на конференцію INET'93, яку організовує товариство Internet Society у Сан-Франциско.

Оголошена мета конференції - зібрати разом представників університетів, промисловості та уряду, які планують, розробляють, впроваджують, керують та фінансують національні, регіональні і міжнародні дослідницькі, академічні та комерційні мережі.

Перед конференцією Інтернет-товариство проводить у Стенфордському університеті семінар з мережевого навчання для країн, що розвиваються. А після - запрошує учасників на INTEROP '93 Fall, виставку інтернет-технологій, в рамках якої також проходять навчальні семінари.

Від України до Каліфорнії летять Юрій Муравйов (“Computerland”, “М-Інфо”), Юрій Демченко (КПІ, ДКНТ), Вʼячеслав Шкарупін (КПІ, фонд “Відродження”) та Олесь Сабан (УАРнет).

Img quote open.png Юрій Демченко:

Ми були в Пало-Альто, в Стенфордському університеті. Програма була дуже цікава. Нам показали… ми вчили на тренуванні Gopher. І показали world wide web. В той час було два сервери всього в світі: один в Стенфорді, а другий був у CERN.

Img quote close.png

Виставка “Інформатика та звʼязок”

1993 exhibition catalog cover.png

У вересні в Києві проходить перша міжнародна комп’ютерна виставка “Інформатика та звʼязок”. У каталозі згадані 43 компанії-учасниці, три з яких мають відношення до надання мережевих послуг:

  • “Global Ukraine” пропонує доступ до Інтернет, пакетне радіо (дані в радіоканалі), розвиток систем телекомунікацій та глобальних електронних мереж.
  • “Інфоком” представляє мережу “УкрПак" та телекомунікаційні послуги у сфері передачі даних, а також послуги VSAT-системи супутникового звʼязку.
  • “Відкриті системи”, офіційний представник Pie System, пропонують послуги мережі PIE-NET (Х.400-435, х.500), факс- і телекс-шлюзи, “електронні поштамти (суперсервери 180486 з 500 Мб дискової памʼяті і більше)” .

Рекламується та проводить семінар “PollyCorp”, офіційний представник мережі Sprint в Україні.

Серед учасників виставки - перший український мобільний оператор: спільне підприємство “Український мобільний звʼязок” (UMC), в мережі якого влітку відбувся перший дзвінок.

Перша хакерська атака на українського провайдера

За повідомленням Олексія Бурсука та Слави Адєєва зафіксована хакерська атака на першого українського провайдера, компанію “Технософт”.

Img quote open.png Слава Адєєв:

Учитывая конкуренцию, уже тогда были попытки друг другу помешать. Мы до сих пор не знаем, кто это сделал. Наш любимый “Aviion”, который с Unix, который DG/UX. Модель, по-моему, 4 100. Через оффлайновое подключение, то есть кто-то просто набрал телефон, и получилось подключение к модему. И потом непонятно каким образом (надо было нарыть это в Интернете) было удалено ядро Unix с этого “Aviion”. Я утром пришел на работу и обнаружил, что половина наших модемов просто не работает, передачи данных нет. Попытка зайти на консоль ничего не дала, потому что с удаленным ядром - все, система практически встала. Лидирующим инженером и учителем для меня был Захаров. Пока Захаров не пришел, ничего не началось. Тогда были еще ленточные устройства вмонтированные в сервера. Толик заново разворачивал с ленты бекап этого “Aviion”, чтобы восстановить ядро. У нас сутки не работала доставка электронной почты.

Img quote close.png

В опублікованому в жовтні “Огляді стану українських вузлів мережі Relcom” наведена оцінка якості захисту систем і даних 15 українських провайдерів. “Технософт” (вузол rtech) отримав оцінку "L": “нормальний рівень захисту з наявністю дір”.

Корпорація UAnet

15-16 грудня представники 41 компанії, що надають послуги Інтернет-звʼязку, збираються у Києві на Міжвузловий зʼїзд Relcom/UAnet. Ця зустріч відбувається внаслідок обговорень, що розпочались на початку року у Славську і продовжувались під час робочих зустрічей у Херсоні та в Івано-Франківську. Головна тема зʼїзду - створення корпорації як добровільного обʼєднання підприємств, діяльність яких пов'язана з розвитком та експлуатацією глобальних компʼютерних мереж на території України.

Img quote open.png

Метою створення Корпорації є забезпечення подальшого розвитку української національної глобальної компʼютерної мережі "УАнет", як складової частини світових компʼютерних мереж, шляхом обʼєднання інтелектуальних, технічних, фінансових, програмних і телекомунікаційних ресурсів засновників. Предметом діяльності Корпорації є надання інформаційних послуг і забезпечення доступу споживачів до інформаційних ресурсів України та зарубіжжя.

Img quote close.png

Початкова ідея назви “UAnet” належить Стасу Вороному, який реєструє домен uanet.kharkov.ua. За усною домовленістю переважної більшості провайдерів домен ua.net мав бути закріплений за новоствореною корпорацією. Проте CS/Моноліт встигає зайняти та зареєструвати домен ua.net на себе.

Інше

Продовжує діяльність українсько-німецьке СП "Інфоком", офіційний оператор "УкрПак", національної мережі пакетної передачі даних за стандартом X.25. СП засноване Міністерством Зв’язку України та німецькою ІТ-компанією Controlware.

Влітку відбувається перший дзвінок у мобільній мережі “Українського мобільного звʼязку” між президентом Леонідом Кравчуком та послом України в Німеччині. Перший оператор мобільного звʼязку, СП "Український мобільний звʼязок" у майбутньому також стане користувачем Інтернет.

Cвіт

У січні три американські компанії AT&T, General Atomics та Network Solutions укладають пʼятирічну угоду з державною агенцією NSF і створюють спільний проект Internet Network Information Center (InterNIC) для розширення та координації послуг каталогів і баз даних, інформаційних послуг для NSFNET, а також для реєстрації доменних імен невійськових учасників Інтернету. AT&T мала керувати проектом InterNIC Directory and Database Services, General Atomics - Information Services, а NSI - проектом Registration Services. На цей момент в США зареєстровано 7 500 доменних імен. Для порівняння: в Україні більше 1 000.

На початку року стається ще одна важлива подія для глобального розвитку Інтернету: Національний центр суперкомп'ютерних програм NCSA при Університеті штату Іллінойс, США, випускає першу версію вільно доступного графічного браузера Mosaic. Спочатку для середовища X Window System, популярного в дослідницькій спільноті, а трохи згодом для PC і Macintosh. Зручність користування впливає на поширення WWW. І 30 квітня розробники Європейської організації ядерних досліджень (CERN) роблять мережу відкритою та безкоштовною для всіх. Вихідний код WorldWideWeb є доступним як вільне програмне забезпечення.

Розпочинає мовлення перше інтернет-радіо, Internet Talk Radio, на якому транслюють інтерв’ю з відомими людьми з галузі інформаційних технологій.

У вересні відбувається перше комерційне підключення до Інтернету в Японії.

Інше

Джерела

__________________________

1990 1991 1992 1993 1994-1995 1996-1998
Retrieved from "http://wiki.history.net.ua/index.php?title=1993&oldid=42175"