1992
Домени
Докладніше: Домен .ua
Від 1990 року домен .ua (разом із доменами .su та .by) ведеться у Москві. Але український сегмент мережі стрімко зростає і, зрештою, набуває статусу “валізи без ручки”. 1(2) грудня домен .ua офіційно отримує українських адміністраторів.
Перший admin-с - Олег Волощук (Elvisti), tech-c - Ігор Свиридов (CS).
Переважну більшість доменів 2 рівня до 1994 року продовжуватимуть вести в Москві.
Канали
На початку року доступні міжміський dial-up та Іскра-2, одна з переваг якої - відсутність похвилинної тарифікації.
З 5 грудня, починає працювати виділений канал Харків-Москва (КТТС - Relcom).
Новостворені провайдери підключаються напряму до московських вузлів або до вже існуючих українських провайдерів, оскільки всі зовнішні українські лінки йдуть через АО Relcom та кооператив Демос. Ці компанії до 1995 року залишатимуться єдиним джерелом Інтернету для українських комерційних провайдерів.
У першому, квітневому, звіті Мілана Стерби An overview Of East And Central European Networking Activities, конектівіті країн колишнього Радянського Союзу описано так:
|
Комутований зв'язок між Гельсінкі (Фінляндія) та Амстердамом (Нідерланди), з одного боку, і Москвою, з іншого боку, з'єднують мережу Relcom в Росії та кількох інших колишніх республіках СРСР з Інтернетом. Виділена лінія швидкістю 9,6 кбіт/с Москва-Копенгаген (Данія) з'єднує вузли EARN в СНД з мережею EARN/BITNET. Виділена лінія зі швидкістю 4,8 кбіт/с між Москвою і DESY, Гамбург (Німеччина), що підтримує IP, надає послуги HEPnet двом дослідницьким інститутам у Москві. Низькошвидкісні лінії зв'язку між Москвою та ESOC (Німеччина) і CNES (Франція) обслуговують спільноту космічної фізики. |
|
Як український контакт EUnet згаданий Ігор Свиридов.
Восени RIPE публікує другий звіт пана Стерби, в якому повідомляє про нову IP-лінію швидкістю 14,4 кбіт/с між Москвою та AlterNet (США) з дозволом на SMTP-трафік. А виділена лінія Москва-Копенгаген, яка раніше з'єднувала вузол EARN у Москві з мережею EARN/BITNET, через проблеми з фінансуванням замінена на комутований канал до Стокгольма. Весь міжнародний трафік Relcom розподіляється по двох комутованих лініях, одна з яких веде до фінської магістралі EUnet, а інша - до центрального вузла EUnet в Амстердамі. Обидва вузли працюють як шлюзи на рівні додатків.
Звіт ілюструє карта Інтернет-зʼєднань Центральної та Східної Європи.
Провайдери
Конкуренції, як і чіткого розподілу по рівнях, між комерційними провайдерами ще немає. Триває формування технічної спільноти інженерів. У подальшому вони часто взаємодіятимуть незалежно від політики менеджерів компаній.
Розбудова мережі відбувається не тільки за рахунок залучення нових людей, але й завдяки створенню нових компаній-провайдерів представниками вже існуючих колективів. Олег Дрямов та Олександр Комлік у Херсоні залишають створений у місцевому відділенні Головпостачу дочірній хост Технософта і засновують Укрком-Херсон. Цього року зʼявляються ще два “Укркоми” - в Сумах та Севастополі. Батьківською компанією для них стає київський Computerland, який пропонує співпрацю не за тарифами, а за відсотки від прибутку компаній. З самого Computerland йде група Compact Soft (Ігор Свиридов та Андрій Блохінцев), яка створює власну компанію Комунікаційні системи (CS). Не зважаючи на це, Андрій Блохінцев ще близько року супроводжуватиме роботу вузла Computerland.
За ініціативи Юрія Грабовецького наприкінці осені починається підготовка до Славської конференції - першої офлайнової зустрічі українських провайдерів як юридичних осіб. Конференція, в якій взяли участь менеджери та інженери, відбудеться в перші дні 1993 року.
Київ
Починають працювати компанії Elvisti, Адамант, Сапфір та третій київський хаб - CS. Зростання CS підтримує технічний департамент Relcom, скеровуючи до компанії адміністраторів новостворених українських вузлів.
Перші два хаби - Технософт та Computerland - продовжують розбудовувати власні мережі, пропонуючи різні стратегії взаємодії для “дочірніх” хостів.
Чернігів
Ініціатором підключення до мережі стає кандидат технічних наук Володимир Павловський, завідувач свіжоствореної кафедри обчислювальних машин та програмування Чернігівського політехнічного інституту. Мережеві технології одразу вводять у навчальний процес закладу: на прикладі реального зʼєднання з першим київським провайдером Технософт Сергій Огурцов досліджує зі студентами глобальні комп'ютерні мережі. При кафедрі створюють підприємство Еліт (Електронні Інформаційні Технології), яке надаватиме комерційні послуги.
Харків
Конком (КТТС), що розпочав роботу ще у грудні 1991 року та уклав угоду з Харківською телефонно-телеграфною станцією про надання послуг електронної пошти, організовує магістральний каналу комп'ютерного зв'язку з вузлами мережі в Києві, Дніпрі, Запоріжжі, Донецьку, Луганську та Кременчуці та знаходить перших комерційних клієнтів.
З появою Конком (КТТС) припиняє діяльність один з перших харківських провайдерів Сфера (АО “Комсет”) через перехід до новоствореної компанії провідного спеціаліста Сфери Ігоря Чуніхіна.
Валентин Кайдалов на базі НВО “Хартрон”, розробника і виробника систем керування у ракетно-космічній галузі, створює вузол rocket і організовує перший виділений канал до Москви, але використовує його тільки для роботи на комп'ютерах за межами України за протоколом telnet.
Кременчук
Спеціаліст з обслуговування верстатів із програмним керуванням Євген Якимець знайомиться з колегою з компанії "Надежда" і дізнається, що той збудував інтернет-вузол на базі компанії. Але власник компанії, яка займалась верстатами та важким машинобудуванням, не був зацікавлений у розвитку та комерційному використанні вузла. Євген Якимець знаходить партнерів, і купує у компанії "Надежда" однойменний вузол та устаткування для його роботи. До кінця року перший кременчуцький провайдер “Надежда” має вже близько 30 комерційних клієнтів.
Дніпро
Восени 1992 року компанія Апекс, яка у попередні роки займалась компʼютерною технікою та системами інтеграції, укладає пряму угоду з Relcom про створення регіонального вузла і починає надавати комерційні послуги. Згодом провайдерська діяльність Апекса відокремиться в самостійний бізнес, компанію Трайфл.
Майже одночасно з Апексом стартує вузол info.dnepropetrovsk.ua (технічний та адміністративний контакт - Леонід Цвіркун). Надалі компанія Цвіркуна буде відома як “ЦАК-Інфо”.
Кривий Ріг
Група спеціалістів з обслуговування обчислювальної техніки будує вузол krcmre.dnepropetrovsk.ua і створює компанію “Криворізька регіональна товарно-сировинна біржа”. Ця команда стає першим провайдером Інтернету в своєму регіоні та організовує пряме підключення через Москву. Достеменно невідомо чи мала компанія безпосереднє відношення до біржової діяльності. В різні роки команда вузла називатиметься кооперативом “Абіко”, “Invest & Production Company”та Криворізьким міським виробничо-технічним вузлом електрозвʼязку.
Загалом слід зазначити, що товарні біржі та торговельно-посередницькі компанії, створювані на початку 1990-х, підʼєднувались до мережі через Москву, оскільки саме у цьому напрямку вибудовувалась переважна більшість бізнес-контактів. Відносно висока вартість міжміського телефонного зв’язку не мала суттєвого значення для цієї категорії клієнтів.
Донецьк
В середині року команда вузла КБ Інституту прикладної математики і механіки csdb (control system design buro) створює мале колективне підприємство Інтсол, організовує комерційний вузол intsua і вже з осені починає підключати комерційних абонентів. Першим донецьким клієнтом працівники компанії називають біржу “Аліса”.
Вузли argus (товарна біржі «ЮГ») та dpi (Донецький політехнічний інститут) комерційних послуг не надають, а створений наприкінці року вузол Донецького фізико-технічного інституту АН України dipt, один з майбутніх конкурентів Інтсола, готується до підписання угоди з Relcom та подає заявку на участь у Славській конференції.
Крим
У Севастополі демобілізований навесні 1992 року Олександр Сорока з газетної публікації дізнається про існування мережі Relcom. Шукаючи можливості створити і підключити власний вузол, він обирає найближчий, на його думку, варіант підключення, і від імені науково-технічного підприємства “Імпульс-2” укладає угоду з київським Computerland. Вузол ucsebua (Укрком-Севастополь) починає працювати і наприкінці року вже має близько 10 клієнтів, серед яких комерційні центри, інформаційна агенція та приватні абоненти. Укрком-Севастополь встановлює прямий звʼязок з іще одним дочірнім вузлом Computerland - Укрком-Херсон.
Херсон
Олег Дрямов будує перший вузол при Херсонському облснабі і підключається через Технософт, але через політику Технософта не надавати місцевим командам повних адміністраторських повноважень, за кілька місяців разом із Олександром Комліком створює компанію Укрком-Херсон (вузол uckhrua) і підключається вже через Computerland. Протягом року Дрямов та Комлік знайомляться з миколаївцями Тарнавським та Ганічевим і організовують підключення Херсон-Миколаїв.
Суми
Віктор Булавінов створює Укрком-Суми ( вузол ucsumua) і підключається до мережі через Computerland.
Миколаїв
Працівники компʼютерного відділу Південної товарної біржі Вадим Тарнавський та Сергій Ганічев організовують вузол comcent, підключаються через Computerland та починають надавати комерційні послуги доступу. До кінця року вони встановлюють ще одне підключення - Миколаїв-Херсон.
Одеса
Продовжує працювати Інтергейт та стартують ще три провайдера: Віста, Телематика-Юг та TeNeT.
Олег Левченко, який попереднього року працював системним адміністратором в Інтергейті створює на базі “Норд-банку” компанію Віста. Для забезпечення доступу до мережі Віста використовує комутоване зʼєднання через Інтергейт та київський CS. Клієнти Вісти - фінансові установи Одеси.
Костянтин Синявський, аспірант Одеського політехнічного інституту, приймає пропозицію московських колег. В результаті на базі Політехніки починає роботу філія спільного підприємства “Телематика-Юг”, яка стає абонентом московського Демоса.
14 вересня Олег Єлісєєв запускає вузол tenet, підключається до мережі через Інтергейт та, згодом, напряму через Relcom. Офіційно компанія TeNeT буде зареєстрована пізніше, але датою заснування зазначать саме цей день.
Запоріжжя
Компанія Комміт (основний вид діяльності - автоматизація процесів у Запорізькому міськвиконкомі) укладає клієнтську угоду з московським кооперативом Демос. Згідно з угодою, яка передбачає можливість створення місцевого вузла мережі Relcom, Комміт будує вузол zgik.zaporizhzhe.ua. Оскільки компанія працює як державне підприємство при міськвиконкомі, її клієнтами стають місцевий відділ віз та реєстрації МВС, райвиконкоми та інші державні структури.
Одночасно з компанією Комміт починає діяльність її партнерська приватна компанія Бізнес Комп'ютер Сервіс, через яку підключаються комерційні клієнти. Обидві компанії мають спільний штат.
Цього ж року стартує інший запорізький вузол - stand.zaporizhzhe.ua компанії Глайдер (Тетраграф).
Івано-Франківськ
У грудні на базі комп’ютерного відділу багатопрофільної компанії Елком розпочинає роботу перший івано-франківський вузол elcom, який маршрутизується через CS. Клієнти інтернет-провайдера - місцеві газети та завод “Промприлад”. Згодом до Елкома підключається новостворений чернівецький провайдер Юніверс.
Чернівці
Ігор Вороніч, студент кафедри ЕОМ фізичного факультету Чернівецького державного університету, пропонує одногрупнику Сергію Щукіну та декільком спільним знайомим збудувати вузол мережевого звʼязку і надавати комерційні послуги абонентам. Восени вони приїжджають до Києва та підключаються через CS. Серед перших клієнтів компанії Юніверс, як і у багатьох інших провайдерів цього періоду, біржі та торговельні майданчики.
Львів
Каскад (Пентаком), який минулого року працював через Computerland, стає прямим абонентом Relcom і підключається до Москви.
Наприкінці року зʼявляється ще один провайдер - Літех. Компанія діє на базі Спеціального конструкторсько-технічного бюро Академії наук України. Американські партнери рекомендують директору Літеха, Ігореві Бордуну, отримати доступ до мережі через CS. Першу провайдерську комерційну угоду компанія укладає з обсерваторією Львівського університету.
Рівне
Юрій Грабовецький запрошує близького друга, Олега Гринчука у Каскад і знайомить із принципами роботи мережі. Після цього візиту Олег Гринчук створює вузол ecbua при банку, в якому на той момент працює, і підключається до мережі через московський Демос.
Хмельницький
У лютому до московського кооператива Демос підключається молодіжне обʼєднання Атлант.
Користувачі
Загальна кількість користувачів мережі протягом року збільшиться майже вдесятеро. Згідно з довідником адрес мережі Relcom навесні 1992 року зафіксовано 93 українські домени. До кінця літа їх буде вже 394, а станом на 01 грудня - 873: 792 підлючені через Relcom та 45 - через Демос.
Далеко не всі користувачі укладають угоди з місцевими провайдерами навіть у тих містах, де такі послуги доступні (комерційні провайдери доступу працюють у 17 з 24 обласних центрів України та в Криму). Значна кількість знаходить технічні та фінансові можливості підключатись напряму до Relcom та Демоса.
На нашу думку, разом із стрімким збільшенням кількості доменів змінюється і портрет типового інтернет-користувача. Якщо у попередні роки Інтернетом найчастіше користувались працівники наукових установ, то тепер відкриваються нові можливості для комерсантів-початківців. І ці можливості будуть використані по максимуму.
Сервіси
Електронна пошта
В цей період є популярною у науковому середовищі та IT. Пошуки нових міжнародних контактів на різних рівнях - від особистісного до державного - призводять до зростання попиту на послуги електронної пошти. Про можливість швидкого, надійного та незалежного звʼязку дізнається все більше людей (переважно, через закордонних колег та партнерів).
Телеконференції (Usenet)
Популярні серед спеціалістів. Перші телеконференції ієрархії ukr.* (ukr.netnews, ukr.finance, ukr.law, ukr.commerce) зʼявляються навесні. У планах початок роботи ukr.market та ukr.hostmasters. У жовтні адміністратори двох десятків українських вузлів започатковують профільну підгрупу ukr.nodes. В її описі зазначено:
|
|
Конференция предназначена для общения постмастеров украинских узлов Relcom, тех, кто желает ими (постмастерами/узлами ;-) стать, etc. |
|
Швидко набирає популярності телеконференція relcom.commerce, ієрархія якої до кінця року налічуватиме близько 50 підгруп. Ми вважаємо, що така активність підписників є наслідком існування “дикого” ринку у країнах колишнього СРСР: політичні зміни призвели до демократизації суспільства та появи свободи підприємництва. Це відкрило нові можливості для комерсантів, які почали активно використовувати Інтернет для розвитку своїх бізнесів.
До початку 1993 року процес створення телеконференцій не регламентується. Представники українських інтернет-вузлів оберуть Координатора під час Славської конференції.
FTP
Мережеві технології в державних установах
Системної державної політики в галузі інформатизації в цілому та мережевих технологій зокрема ще немає. Але, завдяки цікавості профільних спеціалістів, у Нацбанку, РНБО, в окремих міністерствах, відомствах та місцевих органах влади, відбуваються перші знайомства та експерименти з вивчення та впровадження мережевих технологій. Відкривається вікно можливостей для інновацій у державних установах.
| 1990 | 1991 | 1992 | 1993 | 1994-1995 | 1996-1998 |