Difference between revisions of "1993"
| Line 4: | Line 4: | ||
|} | |} | ||
| − | + | Наприкінці [[1992]] року IANA (Інтернет-корпорація з присвоєння імен та номерів) у відповідь на [[запит на реєстрацію домену .ua| запит]] зареєструвала та делегувала Україні адміністрування її [[Домен .ua | домену верхнього рівня]]. Це дозволило молодій незалежній державі представляти себе у світовому інформаційному просторі без прив'язки до інших країн чи організацій. | |
| + | |||
| + | З'являються перші "немосковські" зовнішні канали, що з'єднують Україну зі світом. Починається ера провайдерського IP, який поки використовують тільки для міжвузлових зʼєднань як транспорт для UUCP-пакетів ( [https://tldp.org/LDP/nag/node168.html \ UUCP over TCP/IP]). | ||
| + | |||
| + | Зростає кількість комерційних провайдерів доступу. Вони проводять перші конференції, де встановлюють правила гри, обговорюють перспективи розвитку ринку і роблять спробу створити всеукраїнське обʼєднання - корпорацію [[UAnet]]. | ||
| + | Відбуваються перші злиття та перші системні інвестиції в галузь. | ||
| + | Зафіксовано першу хакерську атаку на провайдера. | ||
| + | |||
| + | Комерційний та науковий сектори українського Інтернету розвиваються незалежно один від одного. Винятком є використання окремими комерційними провайдерами безкоштовних наукових грантових каналів (наприклад, [[Технософт]] (Київ), [[Пентаком]] (Львів), [[Телематика]] (Одеса)). Ця тенденція збережеться щонайменше до 1998 року. | ||
| + | |||
| + | Структура користувачів мережі стає більш строкатою. Якщо у попередні роки переважали працівники наукових установ та торговельних компаній, то з 1993 року до них долучаються представники ЗМІ та деяких державних організацій. | ||
Revision as of 16:19, 25 March 2024
| Сторінка в процесі наповнення |
|---|
Наприкінці 1992 року IANA (Інтернет-корпорація з присвоєння імен та номерів) у відповідь на запит зареєструвала та делегувала Україні адміністрування її домену верхнього рівня. Це дозволило молодій незалежній державі представляти себе у світовому інформаційному просторі без прив'язки до інших країн чи організацій.
З'являються перші "немосковські" зовнішні канали, що з'єднують Україну зі світом. Починається ера провайдерського IP, який поки використовують тільки для міжвузлових зʼєднань як транспорт для UUCP-пакетів ( \ UUCP over TCP/IP).
Зростає кількість комерційних провайдерів доступу. Вони проводять перші конференції, де встановлюють правила гри, обговорюють перспективи розвитку ринку і роблять спробу створити всеукраїнське обʼєднання - корпорацію UAnet. Відбуваються перші злиття та перші системні інвестиції в галузь. Зафіксовано першу хакерську атаку на провайдера.
Комерційний та науковий сектори українського Інтернету розвиваються незалежно один від одного. Винятком є використання окремими комерційними провайдерами безкоштовних наукових грантових каналів (наприклад, Технософт (Київ), Пентаком (Львів), Телематика (Одеса)). Ця тенденція збережеться щонайменше до 1998 року.
Структура користувачів мережі стає більш строкатою. Якщо у попередні роки переважали працівники наукових установ та торговельних компаній, то з 1993 року до них долучаються представники ЗМІ та деяких державних організацій.