| Line 1: |
Line 1: |
| | | | |
| − | Мережею Інтернет ми називатимемо сукупність глобальних комп’ютерних мереж, які базуються на протоколі TCP/IP. Початки цієї мережі відносять до 60-х років XX сторіччя. Першою мережею вважається ArpaNet (https://uk.wikipedia.org/wiki/Internet), яку створено на замовлення Міністерства оборони США. Термін Internet почав використовуватись у 1983 році. | + | Мережею [https://uk.wikipedia.org/wiki/Internet/ Інтернет] тут і у подальшому ми називатимемо сукупність глобальних комп’ютерних мереж, які використовували протоколи [https://uk.wikipedia.org/wiki/TCP/IP/ TCP/IP], враховуючи, що в Україні розповсюдження Інтернету почалось з використання адресації ([https://uk.wikipedia.org/wiki/Адреса_електронної_пошти RFC 822] та ін.) для електронної пошти та протоколу [https://uk.wikipedia.org/wiki/UUCP UUCP] для транспорту. |
| | | | |
| − | На теренах колишнього СРСР перше підключення до всесвітньої мережі відбулося у серпні 1990 року. У вересні 1990 було зареєстровано домен .su, водночас «батьки-засновники» одразу вирішили, для майбутніх підключень з України та Білорусі, зарезервувати домени .ua та .by. Тодішня Інтернет-традиція передбачала, що для країн домени верхнього рівня визначаються за дволітерними символами країн-членів ООН – ISO 3166-1). До грудня 1992 року адреси доменів в зоні .ua мали розлогіший та довший формат: <user>@<site>.<city>.ua%ussr.eu.net Не зафіксовано жодного користувальницького домену в зоні .su у дев'яності роки.
| + | '''Історія Інтернету''' починається у 60-х роках XX сторіччя створенням першої мережі, [https://uk.wikipedia.org/wiki/ARPANET/ ArpaNet], на замовлення Міністерства оборони США. |
| | + | '''Термін «Інтернет»''' як назва мережі використовується з 1983 року. |
| | | | |
| − | Для доменів другого рівня засновники радянського сегменту мережі прийняли рішення про використання назв столиць республік та обласних центрів, які мали окремий телефонний код з трьох цифр. У записі назв міст застосовувалося їх звучання російською мовою (напр., kiev), за деякими, пізнішими за часом, виключеннями (lviv, ivano-frankivsk, ternopil).
| + | На теренах колишнього СРСР '''перше підключення''' до всесвітньої мережі відбулося у серпні 1990 року. |
| | + | Україна підключилась 19 грудня 1990 року. |
| | | | |
| − | == 1990 ==
| + | Детально про розвиток українського сегменту Інтернету по роках: |
| − | Перше підключення з теренів України відбулося 19 грудня 1990 року
| |
| | | | |
| − | <div class="toccolours mw-collapsible mw-collapsed" style="width:400px; overflow:auto;">
| + | *[[1990]] |
| − | <div style="font-weight:bold;line-height:1.6;">UUCP-карта:ts.kiev.ua</div>
| + | *[[1991]] |
| − | <div class="mw-collapsible-content">
| + | *[[1992]] |
| − | {{:UUCP-карта:ts.kiev.ua}}
| + | *[[1993]] |
| − | </div>
| + | *[[1994-1995]] |
| − | </div>
| + | *[[1996-1998]] |
| − | | |
| − | Співробітник одного з відділів центру Технософт , Олександр Нібит, під час свого відрядження восени 1990 року до Санкт-Петербургу побачив функціонування мережі в одній з установ. Там же йому сказали що підключатися треба у москві, окрилений цією ідеєю він захопив весь свій невеликий відділ очолюваний Юрієм Янковським і в грудні 1990 року вони поїхали підключатись до мережі в Інститут атомної енергії ім..Курчатова.
| |
| − | | |
| − | Технософт планував бути комерційним провайдером та сплатив за підключення 20000 рублів (абонентська плата за рік). Надавати послуги Технософт почав через три місяці, після вивчення особливостей функціонування UNIX'у. Першим комерційним абонентом став Роєнко (Міратех) - у 1991 році комерційні клієнти сплачували 20000 руб. на рік, отже бізнес ставав прибутковим вже із залученням другого клієнта. Станом на кінець 1992 року Технософт мав близько 100 кінцевих клієнтів та кілька клієнтських вузлів в регіонах (Чернігів, Херсон, Луцьк?)
| |
| − | | |
| − | == 1991 ==
| |
| − | | |
| − | Друге - 26 січня 1991
| |
| − | <div class="toccolours mw-collapsible mw-collapsed" style="width:400px; overflow:auto;">
| |
| − | <div style="font-weight:bold;line-height:1.6;">UUCP-карта:softp.kiev.ua</div>
| |
| − | <div class="mw-collapsible-content">
| |
| − | {{:UUCP-карта:softp.kiev.ua}}
| |
| − | </div>
| |
| − | </div>
| |
| − | | |
| − | [[Softpanorama]] в першу чергу переслідувала дослідницько-експериментальну та просвітницьку мету в першу чергу для команди [[CompactSoft]]. Також [[Ігор Свиридов]] створив гейт [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%82 FIDO]<=>[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D0%BA%D0%BE%D0%BC Relcom]. Обмежені матеріальні ресурси Софтпанорами та CS змусили шукати потенційних інвесторів,розпочалося співробітництво з потужною компанією [[МЦІТ ІНТ]] на чолі з Сергієм Писаревим. | |
| − | | |
| − | Підрозділ з розвитку глобальних мереж на базі вузла Релком очолив [[Юрій Муравйов]]. За 1991 рік через цей вузол мережа поширилася в [[Одесу]], [[Львів]], [[Донецьк]], в 1992 році підключились [[Суми]], [[Херсон]]... Перші кроки мережі висвітлені у чи не найпершій публікації на цю тему в Україні [https://wiki.history.net.ua/wiki/File:%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D0%B0_1991-21_%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%8C.pdf]
| |
| − | | |
| − | | |
| − | В Харкові початок Інтернет датується весною 1991 року, принаймні в списку абонентів станом на лютий 1991 року в Україні зафіксовано тільки два підключення, про які йшлося вище: Технософт та Софтпанорама. Одними з перших харківських вузлів були Сфера-ЛТД та харківська філія інституту підвищення кваліфікації Мінтехноелектроприбору СРСР (з цього вузла електронну пошту розвозили по харківських наукових установах на дискетах,[[Михайленко]]). Харківські вузли підключалися до мережі через Москву.
| |
| − | | |
| − | В Донецьк мережу принесло КБ Інституту математики і механіки восени 1991 року. Мережа розбудовувалася через київський МЦІТ ІНТ.
| |
| − | | |
| − | Львів - Каскад - МЦІТ ІНТ
| |
| − | | |
| − | Дніпропетровськ?
| |
| − | | |
| − | Крим??
| |
| − | | |
| − | Єдиним зв'язком всіх українських користувачів Інтернету зі світовими мережами з самого початку і до весни 1993 року був канал через Москву ([[Релком]]) до Фінляндії.
| |