| Line 16: |
Line 16: |
| | </div> | | </div> |
| | | | |
| − | Співробітник одного з відділів центру Технософт , Олександр Нібит, під час свого відрядження восени 1990 року до Санкт-Петербургу побачив функціонування мережі в одній з установ. Там же йому сказали що підключатися треба у москві, окрилений цією ідеєю він захопив весь свій невеликий відділ очолюваний Юрієм Янковським і в грудні 1990 року вони поїхали підключатись до мережі в Інститут атомної енергії ім..Курчатова. | + | Співробітник одного з відділів центру Технософт , Олександр Нібит, під час свого відрядження восени 1990 року до Санкт-Петербургу побачив функціонування мережі в одній з установ. '''''Оскільки підключатися потрібно було у Москві, співробітники відділу (очолюваного Юрієм Янковським), в якому працював О. Нібит, , у грудні 1990 року виїхали до Російської Федерації, маючи на меті підключитися до мережі Інтернет в Інституті атомної енергії ім.Курчатова.''''' |
| | | | |
| | Технософт планував бути комерційним провайдером та сплатив за підключення 20000 рублів (абонентська плата за рік). Надавати послуги Технософт почав через три місяці, після вивчення особливостей функціонування UNIX'у. Першим комерційним абонентом став Роєнко (Міратех) - у 1991 році комерційні клієнти сплачували 20000 руб. на рік, отже бізнес ставав прибутковим вже із залученням другого клієнта. Станом на кінець 1992 року Технософт мав близько 100 кінцевих клієнтів та кілька клієнтських вузлів в регіонах (Чернігів, Херсон, Луцьк?) | | Технософт планував бути комерційним провайдером та сплатив за підключення 20000 рублів (абонентська плата за рік). Надавати послуги Технософт почав через три місяці, після вивчення особливостей функціонування UNIX'у. Першим комерційним абонентом став Роєнко (Міратех) - у 1991 році комерційні клієнти сплачували 20000 руб. на рік, отже бізнес ставав прибутковим вже із залученням другого клієнта. Станом на кінець 1992 року Технософт мав близько 100 кінцевих клієнтів та кілька клієнтських вузлів в регіонах (Чернігів, Херсон, Луцьк?) |
| Line 35: |
Line 35: |
| | | | |
| | | | |
| − | В Харкові початок Інтернет датується весною 1991 року, принаймні в списку абонентів станом на лютий 1991 року в Україні зафіксовано тільки два підключення, про які йшлося вище: Технософт та Софтпанорама. Одними з перших харківських вузлів були Сфера-ЛТД та харківська філія інституту підвищення кваліфікації Мінтехноелектроприбору СРСР (з цього вузла електронну пошту розвозили по харківських наукових установах на дискетах,[[Михайленко]]). Харківські вузли підключалися до мережі через Москву. | + | В [[Харків|Харкові]] початок Інтернет датується весною 1991 року, принаймні в списку абонентів станом на лютий 1991 року в Україні зафіксовано тільки два підключення, про які йшлося вище: [[Технософт]] та [[Софтпанорама]]. Одними з перших харківських вузлів були Сфера-ЛТД та харківська філія інституту підвищення кваліфікації Мінтехноелектроприбору СРСР (з цього вузла електронну пошту розвозили по харківських наукових установах на дискетах,[[Михайленко]]). Харківські вузли підключалися до мережі через Москву. |
| | | | |
| − | В Донецьк мережу принесло КБ Інституту математики і механіки восени 1991 року. Мережа розбудовувалася через київський МЦІТ ІНТ. | + | В [[Донецьк|Донецьку]] мережа з'явилася восени 1991 року завдяки КБ Інституту математики і механіки. Мережа розбудовувалася через київський [[МЦІТ ІНТ]]. За декілька місяців також були створені вузли товарної біржі ЮГ та Донецького політехнічного інституту. |
| | + | Львів - Каскад - [[МЦІТ ІНТ]] |
| | | | |
| − | Львів - Каскад - МЦІТ ІНТ
| + | Функціонування мережі у [[Дніпро|Дніпрі]] (тодішній Дніпропетровськ) починалося з підключень окремих користувачів до київських, харківських та московських вузлів. Провайдери Інтернет почали працювати в цьому місті пізніше, у 1992 році. |
| | | | |
| − | Дніпропетровськ?
| + | Криворізька товарно-сировинна біржа була першим провайдером Інтернету в своєму регіоні. |
| | | | |
| − | Крим?? | + | Слід зазначити, що створювані на той час товарні біржі та торгівельно-посередницькі компанії східних регіонів України долучались до мережі через Москву тому, що їхні бізнес-контакти також вибудовувалися у цьому напрямку, а відносно висока вартість міжміського телефонного зв’язку для цієї категорії клієнтів не мала суттєвого значення. |
| | + | |
| | + | [[Крим]] долучився до мережі через Москву та [[Одеса|Одесу]]. Вузли були створені у [[Симферопіль|Симферополі]] та у [[Севастопіль|Севастопіль]]і. |
| | + | |
| | + | Загальна кількість користувачів мережі Інтернет/Релком в Україні станом на кінець 1991 року не перевищувала 100 доменів. Ця технологія була менш поширена, ніж технологія аматорької мережі FIDO та BBS, оскільки вони мали меншу вартість «вхідного квитка» за рахунок менших вимог до потужності комп’ютерів та через відсутність потреби у платежах провайдеру. Для зв’язку абонентів з вузлами мережі та вузлів між собою використовувався дозвон через загальну телефонну мережу та, іноді, через телефонну мережу [[Іскра-2]]. |
| | | | |
| | Єдиним зв'язком всіх українських користувачів Інтернету зі світовими мережами з самого початку і до весни 1993 року був канал через Москву ([[Релком]]) до Фінляндії. | | Єдиним зв'язком всіх українських користувачів Інтернету зі світовими мережами з самого початку і до весни 1993 року був канал через Москву ([[Релком]]) до Фінляндії. |