editors, emailconfirmed
1,473
edits
Changes
Jump to navigation
Jump to search
Line 6:
Line 6: − + − + − + Line 17:
Line 17: + + − + Line 39:
Line 41: − + Line 48:
Line 50: − + + + + + + + − У [[1993]] році компанія [[CS]], найбільший Інтернет-провайдер України того часу, через несвоєчасну оплату втратила свій московський канал. Спроба покращити ситуацію шляхом злиття з компанією "Моноліт" у липні 1993 року не дала очікуваних результатів. [[Свиридов Ігор|Ігор Свиридов]], діючий tech-с домену .ua та один з керівників новоствореної компанії "CS/Моноліт" шукає нові канали доступу. Dialup-з'єднання з UUNET, одним із перших та найбільших американських комерційних інтернет-провайдерів, було дуже дорогим. Рятівним колом для "CS/Моноліт" стає канал 19,2 кбiт/с до харківського [[КТТС]]. + + Line 67:
Line 76: − + Line 82:
Line 91: − + − + Line 100:
Line 109: − Згодом контроль над своїми доменами отримали [[Київ]] (kiev.ua), [[Донецьк]] (donetsk.ua), [[Дніпро]] (dnepropetrovsk.ua), [[Запоріжжя]] (zaporizhzhe.ua).+ − + Line 220:
Line 229: − + Line 258:
Line 267: − + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +
→Автономні системи
==Ера вузлового IP==
==Ера вузлового IP==
Вдосконалення технологій, розширення мережевої інфраструктури та зростання кількості користувачів продовжують формувати ринок Інтернет-послуг.
Вдосконалення технологій, розширення мережевої інфраструктури та збільшення кількості користувачів продовжують формувати ринок Інтернет-послуг.
Комерційний інтерес до Інтернету помітно зростає, особливо після заснування [https://en.wikipedia.org/wiki/Netscape Netscape Communications Corporation] у 1994 році.
Комерційний інтерес до Інтернету помітно зростає, особливо після заснування [https://en.wikipedia.org/wiki/Netscape Netscape Communications Corporation] у 1994 році.
У домені .UA відбувається заміна admin-c. Завершується передача прав на адміністрування географічних доменів. Починають діяти публічні домени com.ua, gov.ua та org.ua.
У домені '''.ua''' відбувається заміна admin-c. Завершується передача прав на адміністрування географічних доменів. Починають діяти публічні домени com.ua, gov.ua та org.ua.
Компанія "CS/Моноліт" встановлює dialup-з'єднання з [https://en.wikipedia.org/wiki/UUNET UUNET], одним із перших та найбільших американських комерційних Інтернет-провайдерів, що належить до мереж першого рівня. До існуючих каналів зв'язку додається супутниковий канал [https://www.undp.org/uk/ukraine українського представництва ООН].
Компанія "CS/Моноліт" встановлює dialup-з'єднання з [https://en.wikipedia.org/wiki/UUNET UUNET], одним із перших та найбільших американських комерційних Інтернет-провайдерів, що належить до мереж першого рівня. До існуючих каналів зв'язку додається супутниковий канал [https://www.undp.org/uk/ukraine українського представництва ООН] та Чорноморський супутниковий канал [[Телематика|"Телематики"]].
IP-з'єднання в Україні поки залишається доступним лише для провайдерів та комунікаційних вузлів, яких станом на кінець 1994 року налічується близько 130. Вузли обслуговують понад 2,5 тисячі користувачів.
IP-з'єднання в Україні поки залишається доступним лише для провайдерів та комунікаційних вузлів, яких станом на кінець 1994 року налічується близько 130. Вузли обслуговують понад 2,5 тисячі користувачів.
Посилюється міграція IT-фахівців з України, що в у подальшому вплине на розвиток галузі.
Посилюється міграція IT-фахівців з України, що в у подальшому вплине на розвиток галузі.
Інтернет остаточно виходить за межі академічного проєкту та перетворюється на глобальну комерційну мережу, яка істотно впливає на всі сфери життя.
==Канали==
==Канали==
===Супутниковий канал Львів-Варшава===
===Супутниковий канал Львів-Варшава===
Восени [[1993]] у Львові, на подвірʼї Інституту фізики конденсованих систем НАН України, [https://en.wikipedia.org/wiki/Swedish_Space_Corporation Шведська космічна корпорація] встановила супутникову антену для заміни наземного аналогового канала супутниковим цифровим. В інтервʼю для проекту UANetHistory [[Процикевич Ігор|Ігор Процикевич]] згадує:
Восени [[1993]] у Львові, на подвірʼї Інституту фізики конденсованих систем НАН України, [https://en.wikipedia.org/wiki/Swedish_Space_Corporation Шведська космічна корпорація] встановила супутникову антену для заміни наземного аналогового канала супутниковим цифровим. В інтервʼю для проєкту UANetHistory [[Процикевич Ігор|Ігор Процикевич]] згадує:
{| class="wikitable" style="width: 100%; background-color: white; border-collapse: collapse; border: 3px solid white; "
{| class="wikitable" style="width: 100%; background-color: white; border-collapse: collapse; border: 3px solid white; "
===Канал Програми розвитку ООН===
===Канал Програми розвитку ООН===
На початку 1994 року [https://www.undp.org/uk/ukraine представництво ООН] оголошує про початок фінансової підтримки розвитку Інтернету. В рамках проекту "Інтернет для України" в київському представництві ООН створюють вузол (майбутній "FreeNet"), який згодом надаватиме безкоштовні послуги державним та некомерційним установам. Спочатку зовнішнім зв'язком вузла була оптоволоконна лінія до Верховної Ради України, яка мала зʼєднання зі Львовом. Однак, за спогадами [[Жук Сергій|Сергія Жука]], адміністратора вузла ПРООН, наземний канал 19,2 кбiт/с страждав від перевантажень та погодних умов. Ситуація кардинально змінилася, коли вдалось активувати існуючу супутникову антену на даху будівлі ООН.
На початку 1994 року [https://www.undp.org/uk/ukraine представництво ООН] оголошує про початок фінансової підтримки розвитку Інтернету. В рамках проекту "Інтернет для України" в київському представництві ООН створюють вузол (майбутній "FreeNet"), який згодом надаватиме безкоштовні послуги державним та некомерційним установам. Спочатку зовнішнім зв'язком вузла була оптоволоконна лінія до Верховної Ради України, яка мала зʼєднання зі Львовом. Однак, за спогадами [[Жук Сергій|Сергія Жука]], адміністратора вузла ПРООН, наземний канал 19,2 Кб/с страждав від перевантажень та погодних умов. Ситуація кардинально змінилася, коли вдалось активувати існуючу супутникову антену на даху будівлі ООН.
[[Жук Сергій|Сергій Жук:]]
[[Жук Сергій|Сергій Жук:]]
| style="width: 15%; text-align: center;" |
| style="width: 15%; text-align: center;" |
[[File:Img quote close.png|80px]]
[[File:Img quote close.png|80px]]
|}
|}
===Чорноморський супутниковий канал===
У цей період одеська [[Телематика| "Телематика"]], яка зосереджує зусилля на розвитку супутникового та бездротового зв'язку, налагоджує роботу третього відомого нам українського супутникового каналу, використовуючи антену Чорноморського (тоді Іллічівського) морського порту.
Спочатку швидкість каналу становить 19,2 Кб/с, але завдяки технічним удосконаленням її вдалося збільшити спочатку до 64 Кб/с, а згодом і до 256 Кб/с.
До 1996 року супутниковою антеною Чорноморського морського порту користувався також "Фарлеп-інтернет".
===Нові канали "CS/Моноліт"===
===Нові канали "CS/Моноліт"===
З травня [[1993]] року провідний український інтернет-провайдер [[CS|"CS"]] через несвоєчасну оплату зіткнувся з проблемами в роботі московського каналу. Після кількох коротких відключень "CS" спробував стабілізувати ситуацію шляхом злиття з компанією "Моноліт у липні того ж року, але 1 січня 1994 року об'єднана компанія "CS/Monolit" остаточно втратила доступ до московського каналу зв'язку.
[[Свиридов Ігор|Ігор Свиридов]], діючий tech-с [[Домен .ua|домену .ua]] та один з керівників новоствореної компанії "CS/Моноліт" шукає нові канали доступу. Dialup-з'єднання з [https://en.wikipedia.org/wiki/UUNET UUNET], одним із перших та найбільших американських комерційних інтернет-провайдерів, було дуже дорогим. Рятівним колом для "CS/Моноліт" стає канал 19,2 кбiт/с до харківського [[КТТС]].
[[Михайленко Ігор|Ігор Михайленко]] згадує:
[[Михайленко Ігор|Ігор Михайленко]] згадує:
За словами Ігорями Свиридова, "на чистому dialup CS/Монолит би не протримався".
За словами Ігорями Свиридова, "на чистому dialup CS/Монолит би не протримався".
Цей непростий період тривав більше року, доки влітку 1995 "CS/Моноліт" не отримав власний канал 64K до [https://en.wikipedia.org/wiki/Demon_Internet Demon Internet Limited] через [https://infocom.ua Infocom].
Цей непростий період триває більше року, доки влітку 1995 "CS/Моноліт" не отримує власний канал 64K до [https://en.wikipedia.org/wiki/Demon_Internet Demon Internet Limited] через [https://infocom.ua Infocom].
==Домени==
==Домени==
Згодом розпочався поступовий процес передачі управління географічними доменами безпосередньо українським адміністраторам, зумовлений двома основними факторами:
Згодом розпочався поступовий процес передачі управління географічними доменами безпосередньо українським адміністраторам, зумовлений двома основними факторами:
*зростання кількості користувачів інтернету в Україні, що збільшило обсяги роботи з адміністрування доменів;
*зростання кількості користувачів Інтернету в Україні, що збільшило обсяги роботи з адміністрування доменів;
*поява технічно підготовлених спеціалістів та відповідної інфраструктури в українських містах.
*поява технічно підготовлених спеціалістів та відповідної інфраструктури в українських містах.
Процес передачі управління доменами відбувався нерівномірно.
Процес передачі управління доменами відбувається нерівномірно.
Першими контроль над своїми доменами отримали [[Харків]] (kharkov.ua), [[Одеса]] (odessa.ua), [[Львів]] (lviv.ua) та [[Крим]] (crimea.ua, sebastopol.ua).
Першими контроль над своїми доменами отримали [[Харків]] (kharkov.ua), [[Одеса]] (odessa.ua), [[Львів]] (lviv.ua) та [[Крим]] (crimea.ua, sebastopol.ua).
|}
|}
Пізніше контроль над своїми доменами отримують [[Київ]] (kiev.ua), [[Донецьк]] (donetsk.ua), [[Дніпро]] (dnepropetrovsk.ua), [[Запоріжжя]] (zaporizhzhe.ua).
Адмініструвати київський домен у 1994 році хотіли одразу два відомі провайдери - [[Global Ukraine|“Global Ukraine”]] та [[LuckyNet|“LuckyNet”]].
Адмініструвати київський домен захотіли одразу два відомі провайдери - [[Global Ukraine|“Global Ukraine”]] та [[LuckyNet|“LuckyNet”]].
[[Ткаченко Світлана|Світлана Ткаченко]], яка на той момент працювала в “Global Ukraine”, розповідає:
[[Ткаченко Світлана|Світлана Ткаченко]], яка на той момент працювала в “Global Ukraine”, розповідає:
| | 1995 || 5380 || CS/Monolit || Київ
| | 1995 || 5380 || CS/Monolit || Київ
|-
|-
| | 1995 || 5393 || Кріс || Севастополь
| | 1995 || 5393 || Кріс || Сімферополь
|-
|-
| | 1995 || 5415 || Global Ukraine || Київ
| | 1995 || 5415 || Global Ukraine || Київ
За спостереженнями провайдерів, у Києві (домен kiev.ua) до кінця 1994 року зареєстровано близько 1 000 користувачів.
За спостереженнями провайдерів, у Києві (домен kiev.ua) до кінця 1994 року зареєстровано близько 1 000 користувачів.
За даними авторки публікації “Страна удельных княжеств”, журналістки “COMPUTER WORLD KIEV” Лесі Дубової, наприкінці 1994 в Україні загалом налічується 130 Інтернет-вузлів, які мають більше, ніж 2 500 користувачів.
За даними авторки публікації [["Страна сетевых удельных княжеств"]], журналістки “COMPUTER WORLD KIEV” Лесі Дубової, наприкінці 1994 в Україні загалом налічується 130 Інтернет-вузлів, які мають більше, ніж 2 500 користувачів.
==Держава та Інтернет==
Сприйняття Інтернету як нової цікавої технології поступово переростає в усвідомлення важливості цього інструменту для розвитку науки, освіти та державного управління. Фахівці високо оцінюють потенціал Інтернету та його значення, про що свідчить [["Украинским академическим учреждениям будет доступен выход в Internet"| тогочасна публікація в профільному виданні]]. Однак, процес впровадження інтернет-технологій у державному секторі залишається нерівномірним і залежить, передусім, від готовності керівників до змін. Це створює певні перешкоди, але не зупиняє загального прогресу.
Один із проєктів - налагодження роботи інформаційної системи Верховної Ради України - реалізується у співпраці з [[УАРнет]] та фінансується Конгресом США. Спочатку проєкт був спрямований на розвиток внутрішньої мережі парламенту, але швидко переріс у щось більше: У Верховній Раді з'являється вузол Інтернету, до якого підключаються президія Національної академії наук України, Києво-Могилянська академія, різні урядові структури, включно із Харківською міською радою.
Важливим технічним досягненням стала модернізація каналу зв'язку між Києвом та Львовом, коли старий аналоговий канал замінили на цифровий. Швидкість передачі даних зросла більш, ніж втричі - з 19,2 до 64 к/біт за секунду.
Паралельно із розвитком парламентської мережі, розбудовується інфраструктура [https://www.undp.org/uk/ukraine Представництва ООН в Україні]. На початку 1994 року агенція ПРООН оголошує про масштабну фінансову підтримку розвитку Інтернету в країні й виділяє для цього 500 тис. доларів США (детальніше в розділі ''Канал Програми розвитку ООН'').
===KSNet (Kiev Science Net)===
У 1993 році [https://en.wikipedia.org/wiki/George_Soros Джордж Сорос] виділив 100 млн. доларів США на створення Міжнародного наукового фонду (ISF) для підтримки науки в країнах колишнього Радянського Союзу. В рамках ISF почала діяти програма "Інтернет в країнах СНД", створена для забезпечення науковців засобами комунікації та доступу до наукової інформації.
Влітку 1994 року рада ISF схвалює проєкт зі створення єдиної мережі для наукових установ Києва (майбутній KS-Net).
Подробиці в статті Леоніда Горші [["В это трудно поверить"]] (газета “COMPUTER WORLD KIEV”, 2 грудня 1998 року).
==Світ==
===1994 рік: Комерціалізація та глобалізація===
Зростає комерційний сектор. Білл Вудкок і Джон Постел офіційно реєструють '''домен .com''', який швидко стає лідером за кількістю хостів. Цьому сприяло широке використання домену .com у прикладах документації постачальників мережевого програмного забезпечення.
'''Топ-10 доменів''' у 1994 році виглядає так: com, edu, uk, gov, de, ca, mil, au, org, net.
Паралельно з цим зʼявляються '''нові національні доменні зони'''. Зокрема, 1994 році були делеговані національні домени країнам колишнього радянського простору: Молдові, Росії, Білорусі, Вірменії та Казахстану.
1994 стає роком прориву у сфері веб-браузерів. На ринку з'являється [https://en.wikipedia.org/wiki/Netscape_Navigator '''Netscape Navigator'''], триває розробка [https://en.wikipedia.org/wiki/Opera_(web_browser) Opera]. Браузери надають користувачам нові можливості для навігації в Інтернеті, значно покращують користувацький досвід та стають каталізаторами подальшого розвитку веб-технологій.
Запускаються нові сервіси, які змінюють спосіб взаємодії користувачів з інформацією в мережі.
[https://en.wikipedia.org/wiki/Yahoo '''Yahoo!'''] пропонує каталог веб-сайтів, який швидко стає одним з найпопулярніших способів пошуку інформації в мережі.
Народжуються електронна комерція та інтернет-банкінг.
Відкривається '''перший віртуальний банк''': Stanford Federal Credit Union пропонує клієнтам послуги інтернет-банкінгу. А Pizza Hut запускає сервіс '''онлайн-замовлення''' піци.
1994 року зʼявляється '''перша інтернет-реклама'''. На сайті hotwired.com демонструють банерні оголошення компанії AT&T.
[[File:1994 first banner adv.png|800px|''Перша банерна реклама, компанія AT&T, 1994 рік'']]
Разом із легітимною рекламою з'являється і '''спам'''. Аризонська юридична фірма Canter & Siegel організовує першу масову спам-розсилку із рекламою лотереї грін-кард.
Починається двобій між спамерами та розробниками систем захисту від небажаної пошти.
===1995 рік: Консолідація та технологічний прорив===
'''Тріумф World Wide Web.'''
У березні 1995 року WWW стає службою з найбільшим трафіком за кількістю пакетів, а в квітні - і за кількістю байт. Веб-технології остаточно утверджуються як основний спосіб обміну інформацією в інтернеті.
Реєстрація доменних імен більше не безкоштовна. Введено щорічну плату в розмірі $50, яка до цього часу субсидувалася NSF. Цікаво, що NSF продовжувала платити за реєстрацію домену .edu, а також на тимчасовій основі за реєстрацію домену .gov.
'''Знакові технологічні інновації року:'''
*Sun Microsystems запускає мову програмування '''Java''', яка згодом стане однією з найпопулярніших мов для веб-розробки.
*З'являється технологія '''RealAudio''' для прослуховування аудіо в мережі майже в реальному часі.
*Microsoft випускає браузер '''Internet Explorer''' на базі коду Mosaic. Починається "війна браузерів".
З'являються нові онлайн-сервіси. Зокрема платформа для продажу товарів '''EBay''' та пошукова система '''AltaVista''', яка на той час була однією з найпотужніших і найпопулярніших.
==Джерела==
* '''Інтерв'ю кореспондентів проекту''' (за абеткою): [[Балабушевич Олексій]], [[Балюра Олексій]], [[Блохінцев Андрій]], [[Бурсук Олексій]], [[Гірняк Олесь]], [[Гульчук Сергій]], [[Жук Сергій]], [[Іванків Олександр]], [[Корж Юрій]], [[Михайленко Ігор]], [[Неверодський Петро]], [[Пєтухов Іван]], [[Процикевич Ігор]], [[Романенко Ігор]], [[Свиридов Ігор]], [[Семенов Дмитро]], [[Ткаченко Світлана]], [[Томашпольський Олександр]], [[Чуніхін Ігор]], [[Чухрій Степан]], [[Якута Олександр]].
__________________________
* [["В это трудно поверить"|Горша Л. В это трудно поверить]] // COMPUTER WORLD/Киев. — 1998. — 2 декабря. — № 46(211). — С. 7.
* [["Украинским академическим учреждениям будет доступен выход в Internet"|Дубовая Л. Украинским академическим учреждениям будет доступен выход в Internet]] // CW Киев. — 1994. — 12 октября. — № 13(13).
*[["Страна сетевых удельных княжеств"|Дубовая Л. Страна удельных княжеств]] // CW Киев. — 1994. — 26 октября. — № 15(15).
*[http://icmp.lviv.ua/sites/default/files/STEKS50_book.pdf Процикевич І., Iванкiв О. Чверть столiття УАРНЕТ: вiд проекту до одного з лiдерiв серед iнтернет-провайдерiв України] // Iнститут фiзики конденсованих систем НАН України: дорога тривалiстю в пiвстолiття. — Львiв, IФКС НАН України, 2019. С. 130—142. — 392 с. ISBN 978-617-7593-24-8
*[http://internetua.com/Igor-procikevics---dp-uarnet-mi-pocsinali-z-nulya Процикевич І. ДП УАРНЕТ ми починали з нуля]. Internetua. 26 червня 2014
{| class="wikitable" style="background-color: #add6ff; border-collapse: collapse; border: 3px solid #add6ff; width: 100%;"
| style="background-color: #add6ff; border: 3px solid #add6ff; text-align: left; width: 16%"| [[1990]]
| style="background-color: #add6ff; border: 3px solid #add6ff; text-align: left; width: 16%"| [[1991]]
| style="background-color: #add6ff; border: 3px solid #add6ff; text-align: left; width: 17%"| [[1992]]
| style="background-color: #add6ff; border: 3px solid #add6ff; text-align: left; width: 17%"| [[1993]]
| style="background-color: #add6ff; border: 3px solid #add6ff; text-align: left; width: 17%"| '''1994-1995'''
| style="background-color: #add6ff; border: 3px solid #add6ff; text-align: left; width: 17%"| [[1996-1998]]
|}