Славська конференція, спогади Олега Гринчука
"Ідея зібратися у Славську прийшла Юрі Грабовецькому. Хто знає, що він собі тоді в голові мав. Мабуть, як і ми всі - перезнайомитись хотів і послухати розумних людей, що там і як в їхніх регіонах. Юра Грабовецький в Політесі тоді працював. І відразу подумав про політехівську базу.
Я, окрім Юри, тоді ще тісно з Олегом Шнайдером (адмін тодішній вузла CSCDUA) співпрацював по технічних моментах, але й по організаційних шмат роботи тягнув. Тому можна сказати, що почали працювати тоді над цією ідеєю фактично Юра і ми, двоє Олегів. А!!! Чи не відразу й Юра Муравйов з “Компʼютерленда” вписався своїми контактами і радив, кого підтягнути. Юра Грабовецький більше мав розмов з постатями типу Сергія Євгеновича Пісарєва. А я трохи "нижчого" (в плані бабла )) рівня. І ланцюжок взаємовідносин наростав експоненціально. Одні підтягували інших...
Оце пишу і думаю... ця ідея просто визріла вже. Якби не Юрі прийшла в голову, то комусь іншому. Бо ми вже більш-менш знали одне одного по регіонах. І зібратися на першу "провайдерівку" було питанням часу. Якщо мені не зраджує памʼять, то в основі ми прикидали, що ну його - пускати розвиток Інтернету в Україні на самоплив, коли кацапи в даному напрямку розвивалися семимильними кроками. Бо про комерційний зиск тоді не дуже дбали. Бачили, що в оглядовому майбутньому великих грошей з того не буде. А ось в ролі "якоря" інтернет-провайдерство цілком себе виправдовувало. Ну і розуміли, що возити постійно наше бабло в москву - нє єсть зер ґут.
Почали з'їжджатися в переддень переважно. А ми (я + львівʼяни) за два чи три дні до старту заїхали. Бо ж на місці треба було все організувати й подивитися - до пізньої ночі з тими ковдрами/постелями... номерами... кухнею і проч. Оргкомітет - то була чисто технічна структура. Обирали той комітет самі учасники. Памʼятаю, саме мене Вадік Гарбуз запропонував секретарем. Я був "вдячний" йому ))) Памʼятаю, що і групи робочі відразу обрали (ну, як обрали - позаписувалися, хто хотів). Памʼятаю, що було кілька людей, які прислали замість себе своїх замів з печатями та дорученнями. Бо відразу планувалося щось підписувати, якийсь меморандум абощо...
Нормально попрацювали, вважаю. Втягнулися в ритм суперово. І щодня до ранкових засідань вже були напрацювання і пропозиції. Щоби всім учасникам час зекономити. Вважаю нашим спільним найбільшим успіхом саме такий порядок роботи: всі учасники спочатку обговорювали порядок дня і пропозиції робочих груп, вносили корективи, голосуванням приймали якісь рішення, а в кінці ставили робочим групам завдання по підготовці порядку дня і проектів рішень на наступний день. Робочих груп було, здається, дві: бізнес та технічна. Може, ще організаційно-інформаційна (по підготовці конвенції), але добре не памʼятаю. Важкувато було (спали геть мало.. частіше аж під ранок закінчували роботу. І ніколи раніше 2:00 ночі), але цікаво.
Москалєй я завжди оцінював з точки зору Миколи Міхновського, Дмитра Донцова, Степана Бандери... І нічого доброго не очікував від їхнього приїзду. Розуміючи, що під личиною "Релтіма" нас просто промацували "Релком" та "Демос" (ну, не могли ж два останні монстри впасти так низько, щоби прислати своїх представників на якусь там Україну. Та й що їм було робити в нас).
Сам факт їхнього приїзду вже викликав певні застереження. Але вдалося, ніби, вивернутися. Тоді гарно перед москалями була розіграна наша "свара", що дало потім можливість Саші (отой львів"янин, котрого я не пам"ятаю звідки Юра Грабовецький притягнув) довірливо "на голубом глазу" з пляшкою пива в руці сказати Анні Трейгер: "Бачте, яка хєрня... ми самі тут не можемо ще в себе розібратися... тому й не можемо нічого підписувати, що ото ви нам підсовуєте". Гарно вийшло. Ніби й необразливо. І дуже дипломатично. Відправили москалєй несолоно хлєбавши )))
Все нормально видавалося. Я порадувався, що не маючи жодного досвіду отаких зібрань, ми усі досягнули гарного результату. Змогли вийти на обʼєднуючий документ, котрий, як показала історія, потім нормально зіграв свою роль".