Одеса
Інтернет в Одесі розпочинається з цікавості Юрія Кузьміна, ентузіаста та програміста-самоука. Для нього мережа наприкінці 1980-х років була явищем унікальним, захопливим і дещо загадковим. Брак вільного доступу до документації спонукає Юрія Кузьміна до пошуків відповідей щодо технології.
1991. Перший вузол. “Інтергейт”
Цього року відбувається важлива подія – зустріч Юрія Кузьміна із Юрієм Муравйовим, керівником новоствореного підрозділу з розвитку глобальних мереж київського Computerland (МЦІТ ІНТ). Ця зустріч призводить до запуску першого одеського вузла Інтернет-зв'язку на базі філії Міжнародного центру інформаційних технологій (МЦІТ). Тепер Одесу та Київ поєднує комутована лінія із можливістю підключення до вузлів Relcom. Пізніше з'явиться пряма лінія до Москви, але її якість поступатиметься київській.
1991 року Юрій Кузьмін створює і власну компанію “Інтергейт”. Співпраця з Чорноморським морським пароплавством стає у пригоді під час пошуків та придбання іноземної техніки - модеми зі швидкістю передачі даних 9600 біт/с зʼявляються одночасно в “Інтергейті” та столичних компаніях. Першого системного адміністратора для своєї компанії, Олега Левченка, тодішнього мережевого координатора одеського регіону Fidonet, Юрій Кузьмін знаходить на кафедрі теоретичної фізики Одеського національного університету.
Під час серпневого путчу в “Інтергейті” зʼявляється перший комерційний клієнт: американський кореспондент шукає можливості передати до редакції текст репортажу. За відправку листа електронною поштою кореспондент платить пʼять доларів. Для роботи у проекті для наступного клієнта, одеської прокуратури, Юрій Кузьмін запрошує інженера та програміста Олега Єлісєєва. Тоді ж Кузьмін знайомиться і з Костянтином Синявським. Той ділиться планами побудови вузла на базі Одеського політехнічного інституту.
Незважаючи на те, що загальна кількість користувачів мережі Інтернет (Relcom) ще не перевищує 100 доменів, Юрій Кузьмін і його колеги бачать потенціал Інтернету як засобу комунікації і працюють задля розширення доступу до цієї технології та впровадження її в різні сфери життя. У найближчі роки “Інтергейт” залишатиметься лідером серед одеських провайдерів доступу за кількістю клієнтів.
1992. “Віста”. “TeNeT”. “Телематика”
У пошуках фінансової стабільності Олег Левченко йде з “Інтергейта” та створює на базі “Норд-банку” компанію «Віста» ( архів офіційного сайту) . Для забезпечення доступу до мережі "Віста" використовує комутоване зʼєднання через "Інтергейт" та київський "CS". Клієнти “Вісти” - фінансові установи Одеси.
Костянтин Синявський, аспірант Одеського політехнічного інституту, приймає пропозицію московських колег і на базі Політехніки створює філію спільного підприємства “Телематика-Юг”, яка отримує dial-up доступ до московського “Демоса”.
Олег Єлісєєв 14 вересня створює власний вузол tenet.odessa.ua. Інтернет-доступ - dial-up до “Relcom”. Офіційно компанія “TeNeT” буде зареєстрована пізніше, але датою заснування зазначать саме цей день. Єлісєєв запрошує до складу співзасновників Юрія Кузьміна, якого вважає ключовою персоною одеського Інтернету.
У наступному десятилітті саме ці люди та компанії стануть лідерами галузі й матимуть визначальний вплив на розвиток Інтернету в Одесі.
1993. “Пако TeNeT Нетворк Центр”. “Інтес”
Після непорозумінь між співзасновниками “Вісти”, Олег Левченко звертається по допомогу до свого конкурента Олега Єлісєєва. Протягом одного дня на майданчику та телефонних лініях “TeNeT” запускається колаборація двох провайдерів, яка отримує назву “Пако TeNeT Нетворк Центр”.
Восени, в огляді стану укpаїнських вузлів мережі Relcom зʼявляються контактні дані ще однієї учасниці ринку провайдерських послуг - компанії “Інтес” ( архів офіційного сайту). Керована Віталієм та Сергієм Лозовськими, компанія працює в Інституті ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України. За спогадами колег, компанія має звʼязки з телекомунікаційниками та студентську спільноту як основного клієнта. Трафік, як і у “Вісти” (майбутньої “Пако Лінкс”), маршрутизується через київський “CS” на Relcom.
Наприкінці року “Інтергейт”, “Віста” та “TeNeT” разом із чотирма десятками українських провайдерів започатковують корпорацію UAnet. Юрій Кузьмін входить у координаційну раду корпорації.
1994. “Пако Лінкс”. “Телематика”
Вже у лютому колаборація “Пако TeNeT Нетворк Центр” розпадається: Олег Левченко із компаньонами Едуардом Беловим й Олександром Івановим реєструють компанію “Пако Лінкс Інтернешнл” та переїжджають з приміщення “TeNeT” у власний офіс. Там вони організовують виділений канал зв'язку швидкістю 28,8 Кб/с із севастопольським вузлом "Укрком". Цей канал у подальшому стане резервним та працюватиме в цьому статусі як мінімум до 1998 року.
“Телематика-Юг” Костянтина Синявського з філії перетворюється на самостійну компанію “Телематика” та спільно з лабораторією обчислювальної техніки хіміко-технологічного факультету Одеського політехнічного інституту запускає міжміський канал до київського МНТЦ "Технософт" (Relcom-Україна).
Одеські провайдери продовжують шукати можливості для покращення роботи каналів звʼязку, але їх стримує стан телефонної інфраструктури. Обмежена пропускна здатність, низька швидкість з'єднання та незадовільна якість телефонних ліній змушує їх звертати увагу на альтернативні канали передачі даних, зокрема, на супутниковий звʼязок.
1995-1996. World Wide Web
Бурхливий розвиток технології www збільшує попит на послуги інтернет-доступу і сприяє формуванню ринку цих послуг.
“TeNeT” запускає багатоканальну телефонну лінію для клієнтів та налагоджує звʼязки з провайдерами вищих рівнів: комутовані зʼєднання із київськими МНТЦ "Технософт" (Relcom-Україна) та "Адамантом" і виділений канал до “LuckyNet”.
“Пако Лінкс” організовує новий канал з вузлом “Global Ukraine”.
“Телематика” фокусується на розвитку супутникового та бездротового зв'язку через тарілку Чорноморського (тоді Іллічівського) морського порту. Початкову швидкість у 19,2 Кб/с вдається розширити до 64 Кб/с, а згодом і до 256 Кб/с.
В цей же період стартує компанія “Фарлеп-інтернет”, створена Юрієм Кузьміним як підрозділ телефонної компанії “Фарлеп”. “Фарлеп-інтернет” підсилює свої потужності каналом через супутникову тарілку Чорноморського морського порту, а у 1996 році переходить на “ITUR”.
1997-2000. Провайдерські перегони
Останні роки століття приносять зміни, характерні для загальних трендів галузі, що закінчує етап формування. Розбудова супутникових каналів збільшує доступність Інтернету. Корпоративні клієнти, покращуючи внутрішні бізнес-процеси, поступово відмовляються від застарілого dial-up на користь швидких ISDN- та DSL-зʼєднаннь. Провайдери розвивають Інтернет-сервіси, пропонуючи клієнтам нові можливості. В цей період починаються перші злиття й поглинання у бізнесі, що позначається на ландшафті галузі та посилює конкурентну боротьбу на ринку.
На початку 1997 року “Телематика” відкриває перше в Україні інтернет-кафе, а “TeNeT” створює один із перших у країні інтернет-магазинів.
Восени того ж року у місті зʼявляється перша аматорська домашня мережа. За даними учасників Одеського форуму) лінк на три будинки згодом перетвориться на бізнес “Сохо.нет”.
У 1998-му “TeNeT” продовжує розвиватись. Поглинання іншого одеського провайдера,“Нетсі”, супроводжується подвоєнням модемних пулів. Компанія розпочинає експансію за межі Одеси: будує виділений канал до Ізмаїла та відкриває місцеве відділення. Протягом кількох наступних років мережа "TeNeT" розширюється і на Южне.
Наприкінці осені починає функціонувати перший в Україні комерційний оптоволоконний канал (Одеса - Нью-Йорк). Підрядником з будівництва на території України виступає “Укртелеком”, а інша частина каналу побудована американською корпорацією AT&T.
У 1999 році "TeNeT" стає першим провайдером в Одесі, який пропонує клієнтам, кількість яких вже перевищує 3000, передплачений доступ до Інтернету за допомогою картки. Ця послуга отримує назву DIALUP-CARD і стає інноваційним рішенням у галузі. Ідею підхоплюють інші учасники ринку, і доволі швидко картковий доступ набуває популярності серед користувачів завдяки простоті та зручності використання.
2000 року “Пако Лінкс”знаходить великого міжнародного інвестора - компанію “SigmaBleyzer”, співпраця з яким дозволяє оновити технічні майданчики та надає імпульс для подальшого розвитку.
Пізніше “Пако Лінкс”, що позиціонує себе як провайдер для заможних клієнтів, створює віртуального провайдера “E-prostir”. Картки “E-prostir” розраховані на масового користувача, і це дозволяє компанії розширити коло клієнтів.
2001-2005. Завершення “золотих часів”
На початку 2000-х років стає очевидним, що романтичний період українського Інтернету, який відзначився широким спектром можливостей розвитку невеликих компаній та мінімальною взаємодією із регулюючими державними органами, завершується. У наступні роки триватиме подальше структурування ринку та остаточне формування галузі провайдингу доступу. Корпоративні клієнти обирають цифрові лінії, які забезпечують швидкий та надійний Інтернет-зв'язок. Домашні клієнти переходять на локальні внутрішньодомові мережі. Розширюється спектр послуг, пов'язаних із Інтернетом. З'являються перші компанії, що надають інтернет-сервіси, але вже не обовʼязково є провайдерами доступу, а на ринок провайдингу приходять нові гравці.
Для захисту власних інтересів та створення представництва в державних органах провайдери об'єднуються в асоціації. Майже одночасно виникають Інтернет-Асоціація України (ІнАУ), в роботі якої бере участь Олег Єлісєєв, та Асоціація учасників ринку Інтернет України (АУРІУ), де головою правління обирають Костянтина Синявського.
Обʼєднання відбуваються не тільки в масштабах країни, а й на рівні міста. Девʼять одеських провайдерів (у тому числі “Інтес”, “Пако Лінкс” та “Телематика”) створюють Одеську точку обміну трафіком ODeX, яка працюватиме у наступні роки. ODeX була створена на майданчику телефонної компанії “ЕЛС” на вулиці Велика Арнаутська, де були конекти більшості провайдерів.
Наступного, 2001 року, “TeNeT” першим в Одесі запускає волоконно-оптичну опорну мережу на 8-волоконному кабелі з пропускною спроможністю 100 Мб/с і з'єднує міські апаратні майданчики. Після “TeNeT” оптичне кільце для “Укртелекома” будує компанія “МКМ-Телеком”, що представляє інтереси концерна Siemens в Україні. Незабаром великі одеські провайдери створюють концерн і прокладають ще одну волоконно-оптичну мережу. Кожна з компаній-учасниць розбудовує свій фрагмент мережі, облаштовуючи власні точки присутності.
2005 року інвестиційна група СКМ купує “Фарлеп”, а 2006 року “Datagroup” стане власником “Пако Лінкс”. Ще за кілька років відбудеться продаж “Телематики” та закінчиться провайдерська історія "Інтеса", подальша доля якого нам достеменно невідома. "TeNeT" продовжить працювати, і в 2023 входитиме у першу пʼятірку українських провайдерів за швидкістю та у першу десятку за обʼємами завантажень.
У першому десятилітті ХХІ століття до Одеси прийдуть великі міжнародні компанії, і сформована галузь провайдингу доступу перейде в нову стадію розвитку. З новими технологіями та жорсткішою конкуренцією.