| Line 4: |
Line 4: |
| | |} | | |} |
| | | | |
| − | Прямо зараз працюємо над статтею. Готуємо анонс публікації.
| + | Наприкінці [[1992]] року IANA (Інтернет-корпорація з присвоєння імен та номерів) у відповідь на [[запит на реєстрацію домену .ua| запит]] зареєструвала та делегувала Україні адміністрування її [[Домен .ua | домену верхнього рівня]]. Це дозволило молодій незалежній державі представляти себе у світовому інформаційному просторі без прив'язки до інших країн чи організацій. |
| | + | |
| | + | З'являються перші "немосковські" зовнішні канали, що з'єднують Україну зі світом. Починається ера провайдерського IP, який поки використовують тільки для міжвузлових зʼєднань як транспорт для UUCP-пакетів ( [https://tldp.org/LDP/nag/node168.html \ UUCP over TCP/IP]). |
| | + | |
| | + | Зростає кількість комерційних провайдерів доступу. Вони проводять перші конференції, де встановлюють правила гри, обговорюють перспективи розвитку ринку і роблять спробу створити всеукраїнське обʼєднання - корпорацію [[UAnet]]. |
| | + | Відбуваються перші злиття та перші системні інвестиції в галузь. |
| | + | Зафіксовано першу хакерську атаку на провайдера. |
| | + | |
| | + | Комерційний та науковий сектори українського Інтернету розвиваються незалежно один від одного. Винятком є використання окремими комерційними провайдерами безкоштовних наукових грантових каналів (наприклад, [[Технософт]] (Київ), [[Пентаком]] (Львів), [[Телематика]] (Одеса)). Ця тенденція збережеться щонайменше до 1998 року. |
| | + | |
| | + | Структура користувачів мережі стає більш строкатою. Якщо у попередні роки переважали працівники наукових установ та торговельних компаній, то з 1993 року до них долучаються представники ЗМІ та деяких державних організацій. |