Changes

'''Колеги про Петренка:'''

'''Колеги про Петренка:'''

  [[Карпенко Олексій:]] '''Саша був першим'''

  [[Карпенко Олексій]] '''Саша був першим'''

Ми [“Елком”] тоді тільки починали. “Промприлад” - наш перший клієнт. Нам страшно, і хочеться клієнту зробити добре, щоб йому це сподобалось, щоб він зрозумів, що йому потрібні наші послуги. А тут виявилось, що з нами спілкується абсолютно грамотний, адекватний інженер, а не директор, менеджер або ще хтось. Саме інженер, який розуміється на тому всьому.

Ми [“Елком”] тоді тільки починали. “Промприлад” - наш перший клієнт. Нам страшно, і хочеться клієнту зробити добре, щоб йому це сподобалось, щоб він зрозумів, що йому потрібні наші послуги. А тут виявилось, що з нами спілкується абсолютно грамотний, адекватний інженер, а не директор, менеджер або ще хтось. Саме інженер, який розуміється на тому всьому.

Сашко працював програмістом. Він мав би писати код, напевно, але я не знаю чим конкретно він займався. Тому, що на той момент на “Промприладі” не було сучасної техніки. У них були по заводу якісь комунікації для підключення терміналів. Один величезний комп'ютер і до нього купка терміналів. Відділ розробки програмного забезпечення щось писав. Там працювало ще декілька людей, які потім теж до нас потрапили, в нашу фірму. І, може, це теж один з мотиваторів. Тому, що людині має бути цікаво працювати.  

Сашко працював програмістом. Він мав би писати код, напевно, але я не знаю чим конкретно він займався. Тому, що на той момент на “Промприладі” не було сучасної техніки. У них були по заводу якісь комунікації для підключення терміналів. Один величезний комп'ютер і до нього купка терміналів. Відділ розробки програмного забезпечення щось писав. Там працювало ще декілька людей, які потім теж до нас потрапили, в нашу фірму. І, може, це теж один з мотиваторів. Тому, що людині має бути цікаво працювати.  

1993 чи 1994 рік, Саша Петренко вже тримав якийсь нод фідонетівський. Якийсь канадієць додзвонився напряму з Канади і пів години чатився з ботом. Бот був піднятий для того, щоби просто відповісти. А той потім написав: “Чоловіче, я й не здогадався, що то бот”. Це ж без всякого штучного інтелекту, на тих ресурсах. Отака реалізація.

1993 чи 1994 рік, Саша Петренко вже тримав якийсь нод фідонетівський. Якийсь канадієць додзвонився напряму з Канади і пів години чатився з ботом. Бот був піднятий для того, щоби просто відповісти. А той потім написав: “Чоловіче, я й не здогадався, що то бот”. Це ж без всякого штучного інтелекту, на тих ресурсах. Отака реалізація.

  [[Кучерак Сергій:]] '''Авіаносець «Стародубець» на лінії'''

  [[Кучерак Сергій]] '''Авіаносець «Стародубець» на лінії'''

Серійний телефон 055, це по класифікації — довідкова річкового порту. В Івано-Франківську немає річкового порту, тому він був вільний. І нам 055 видали. Віктор Стародубець [тоді керівник обласного управління зв'язку] дав вказівку переключити лінію. Ми переключаємо. Все чітко, по секундах було. В першій половині дня до нас дзвонять: «Лінія така-то переключена». Пробуємо — точно. Ми повключали телефони, щоби зв'язківці відчували нагрузку на телефонні апарати. Тут один телефон починає дзвонити, і дзвонить настойчиво. Безперервний дзвіночок. І Сашко Петренко бере трубку. Каже: «Довідкова річкового порту. Авіаносець «Стародубець» на лінії». Спиталися, як йде переключення. Ну, все чітко.

Серійний телефон 055, це по класифікації — довідкова річкового порту. В Івано-Франківську немає річкового порту, тому він був вільний. І нам 055 видали. Віктор Стародубець [тоді керівник обласного управління зв'язку] дав вказівку переключити лінію. Ми переключаємо. Все чітко, по секундах було. В першій половині дня до нас дзвонять: «Лінія така-то переключена». Пробуємо — точно. Ми повключали телефони, щоби зв'язківці відчували нагрузку на телефонні апарати. Тут один телефон починає дзвонити, і дзвонить настойчиво. Безперервний дзвіночок. І Сашко Петренко бере трубку. Каже: «Довідкова річкового порту. Авіаносець «Стародубець» на лінії». Спиталися, як йде переключення. Ну, все чітко.

Він мав великий особистий досвід спілкування з різними людьми цікавими. Дуже багато людей, які працювали тоді в різних містах: в Києві, у Львові, в Харкові. Дуже багато знайомств. Тернопіль, Чернівці… Це був час, коли технології не те, щоби швидко розвивалися. Це такий гіперзвук був, дуже швидко все мінялося. І джерел для розвитку нових ідей теж було неміряно. От зараз - екстенсивний розвиток, а тоді було навпаки: з одних технологій на інші перескакували, розвивалися вони більше, якісніше.

Він мав великий особистий досвід спілкування з різними людьми цікавими. Дуже багато людей, які працювали тоді в різних містах: в Києві, у Львові, в Харкові. Дуже багато знайомств. Тернопіль, Чернівці… Це був час, коли технології не те, щоби швидко розвивалися. Це такий гіперзвук був, дуже швидко все мінялося. І джерел для розвитку нових ідей теж було неміряно. От зараз - екстенсивний розвиток, а тоді було навпаки: з одних технологій на інші перескакували, розвивалися вони більше, якісніше.

  [[Босий Андрій:]] '''Ми ж космонавти, ми нічого не боїмось'''

  [[Босий Андрій]] '''Ми ж космонавти, ми нічого не боїмось'''

Саша Петренко, безумовно, мав на мене найбільший вплив. Він мав візію. Решта людей просто рухались у броунівському русі, а були ті, хто бачили в інших світах, інших вимірах. Розуміли, що йде. Мали якісь стратегії. Я бачив, що у нього це є, відчувався вектор. Я цього не розумів, і для мене це було дуже цікаво. Я з теплом згадую наші регулярні поїздки в Київ, часто з Сашею Петренком, які дуже часто закінчувалися в тебе [Олекси Балюри] на квартирі. Я настільки багато нових речей взнав, що ж це просто надзвичайно!

Саша Петренко, безумовно, мав на мене найбільший вплив. Він мав візію. Решта людей просто рухались у броунівському русі, а були ті, хто бачили в інших світах, інших вимірах. Розуміли, що йде. Мали якісь стратегії. Я бачив, що у нього це є, відчувався вектор. Я цього не розумів, і для мене це було дуже цікаво. Я з теплом згадую наші регулярні поїздки в Київ, часто з Сашею Петренком, які дуже часто закінчувалися в тебе [Олекси Балюри] на квартирі. Я настільки багато нових речей взнав, що ж це просто надзвичайно!

Якось ми приїхали з Петренком (aka asi) [до Києва], треба було записати саму свіжу версію FreeBSD чи просто BSD, я не памʼятаю. Він з вінчестером приперся, а Борис [Мостовий] каже: “Туди підключай”. Саша підключив, сів, а Борис йому: “FTP туди-сюди, IP такий порт, telnet туди, FTP сюди. Стягнеш”. І я бачу, що Петренко взагалі не розуміє, що таке FTP. IP ще знає, але що таке FTP - він перший раз чує. Але Петренко з таким виглядом - ми ж космонавти, ми нічого не боїмось - з нєвозмутімим видом набрав: ftp і далі написав якусь бздуру повну. Борис зробив вигляд, що все нормально, тільки чуть підправити треба. Він поняв, що ми в цьому нічого не розуміємо. Нажав кнопку, і все пішло.

Якось ми приїхали з Петренком (aka asi) [до Києва], треба було записати саму свіжу версію FreeBSD чи просто BSD, я не памʼятаю. Він з вінчестером приперся, а Борис [Мостовий] каже: “Туди підключай”. Саша підключив, сів, а Борис йому: “FTP туди-сюди, IP такий порт, telnet туди, FTP сюди. Стягнеш”. І я бачу, що Петренко взагалі не розуміє, що таке FTP. IP ще знає, але що таке FTP - він перший раз чує. Але Петренко з таким виглядом - ми ж космонавти, ми нічого не боїмось - з нєвозмутімим видом набрав: ftp і далі написав якусь бздуру повну. Борис зробив вигляд, що все нормально, тільки чуть підправити треба. Він поняв, що ми в цьому нічого не розуміємо. Нажав кнопку, і все пішло.

Це була така гра: Саша, який був технічним гуру того часу для нас всіх, про FTP не знає, але робить вигляд, що все знає і розуміє. І Борис, теж: я все розумію, тільки трохи поправити треба.

Це була така гра: Саша, який був технічним гуру того часу для нас всіх, про FTP не знає, але робить вигляд, що все знає і розуміє. І Борис, теж: я все розумію, тільки трохи поправити треба.

[[Карпенко Олексій]]: '''Сашка зупинити було важко'''

[[Карпенко Олексій]] '''Сашка зупинити було важко'''

Від нових викликів він загорявся. Більше і більше. І деколи у нас доходило, навіть, до суперечок. “Не треба нам того, давай якось іншим шляхом підемо”. “Ні, я знаю, що я можу тут розібратися”. Його це запалювало, йому це не давало спати, якщо щось не виходило, а він знав, що це можна зробити, і це буде цікаво зробити, корисно зробити. Зупинити було важко його, якщо він щось захотів зробити, і вважав, що це потрібно. Переконати його можна було тільки логікою. Виключно логікою. Він вмів сприймати аргументи, критику. Або, навпаки, аргументувати свою позицію.

Від нових викликів він загорявся. Більше і більше. І деколи у нас доходило, навіть, до суперечок. “Не треба нам того, давай якось іншим шляхом підемо”. “Ні, я знаю, що я можу тут розібратися”. Його це запалювало, йому це не давало спати, якщо щось не виходило, а він знав, що це можна зробити, і це буде цікаво зробити, корисно зробити. Зупинити було важко його, якщо він щось захотів зробити, і вважав, що це потрібно. Переконати його можна було тільки логікою. Виключно логікою. Він вмів сприймати аргументи, критику. Або, навпаки, аргументувати свою позицію.

Він вмів пояснити. Він вмів переконати у своїй правоті. Він вмів спілкуватись з людьми в плані роботи. Коли людина не сприймала логічні викладки, коли людина не сприймала саме пояснення, а впиралась: “Ні, я так не хочу робити. Зробіть мені отак, тому що я це хочу”. Сашко пояснював: “Ні, так не варто робити, тому що так-то, так-то” Якщо людина все ще наполягала, Сашко міг взагалі відмовитись це робити. Але з клієнтами він завжди знаходив спільну мову.

Він вмів пояснити. Він вмів переконати у своїй правоті. Він вмів спілкуватись з людьми в плані роботи. Коли людина не сприймала логічні викладки, коли людина не сприймала саме пояснення, а впиралась: “Ні, я так не хочу робити. Зробіть мені отак, тому що я це хочу”. Сашко пояснював: “Ні, так не варто робити, тому що так-то, так-то” Якщо людина все ще наполягала, Сашко міг взагалі відмовитись це робити. Але з клієнтами він завжди знаходив спільну мову.