| Line 9: |
Line 9: |
| | '''Локація:''' [[Івано-Франківськ]] | | '''Локація:''' [[Івано-Франківськ]] |
| | | | |
| − | '''Освіта''': випускник фізико-технічного факультету Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, | + | '''Освіта:''' випускник фізико-технічного факультету Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, |
| | аспірант Інституту проблем матеріалознавства ім. I. М. Францевича НАН України | | аспірант Інституту проблем матеріалознавства ім. I. М. Францевича НАН України |
| | | | |
| Line 18: |
Line 18: |
| | * [[ІТС, Івано-Франківськ|"ІТС"]] (1998-2017) | | * [[ІТС, Івано-Франківськ|"ІТС"]] (1998-2017) |
| | | | |
| | + | '''Колеги про Петренка:''' |
| | | | |
| − | | + | [[Карпенко Олексій]] |
| − | [[Карпенко Олексій]]: | |
| | | | |
| | '''Саша був першим''' | | '''Саша був першим''' |
| Line 32: |
Line 32: |
| | Сашко був ентузіастом. І його ентузіазм серед колег по роботі, серед членів нашого колективу був найбільшим. У мене трошки більше рутини, в нього більше цікавинок, новенького чогось в голові постійно було. Без нього нічого не було б, напевно. | | Сашко був ентузіастом. І його ентузіазм серед колег по роботі, серед членів нашого колективу був найбільшим. У мене трошки більше рутини, в нього більше цікавинок, новенького чогось в голові постійно було. Без нього нічого не було б, напевно. |
| | | | |
| − | [[Кравець Микола]]: | + | [[Кравець Микола]] |
| − | | |
| | 1993 чи 1994 рік, Саша Петренко вже тримав якийсь нод фідонетівський. Якийсь канадієць додзвонився напряму з Канади і пів години чатився з ботом. Бот був піднятий для того, щоби просто відповісти. А той потім написав: “Чоловіче, я й не здогадався, що то бот”. Це ж без всякого штучного інтелекту, на тих ресурсах. Отака реалізація. | | 1993 чи 1994 рік, Саша Петренко вже тримав якийсь нод фідонетівський. Якийсь канадієць додзвонився напряму з Канади і пів години чатився з ботом. Бот був піднятий для того, щоби просто відповісти. А той потім написав: “Чоловіче, я й не здогадався, що то бот”. Це ж без всякого штучного інтелекту, на тих ресурсах. Отака реалізація. |
| | | | |
| − | [[Кучерак Сергій]]: | + | [[Кучерак Сергій:]] '''Авіаносець «Стародубець» на лінії''' |
| − | | |
| − | '''Авіаносець «Стародубець» на лінії''' | |
| | | | |
| | Серійний телефон 055, це по класифікації — довідкова річкового порту. В Івано-Франківську немає річкового порту, тому він був вільний. І нам 055 видали. Віктор Стародубець [тоді керівник обласного управління зв'язку] дав вказівку переключити лінію. Ми переключаємо. Все чітко, по секундах було. В першій половині дня до нас дзвонять: «Лінія така-то переключена». Пробуємо — точно. Ми повключали телефони, щоби зв'язківці відчували нагрузку на телефонні апарати. Тут один телефон починає дзвонити, і дзвонить настойчиво. Безперервний дзвіночок. І Сашко Петренко бере трубку. Каже: «Довідкова річкового порту. Авіаносець «Стародубець» на лінії». Спиталися, як йде переключення. Ну, все чітко. | | Серійний телефон 055, це по класифікації — довідкова річкового порту. В Івано-Франківську немає річкового порту, тому він був вільний. І нам 055 видали. Віктор Стародубець [тоді керівник обласного управління зв'язку] дав вказівку переключити лінію. Ми переключаємо. Все чітко, по секундах було. В першій половині дня до нас дзвонять: «Лінія така-то переключена». Пробуємо — точно. Ми повключали телефони, щоби зв'язківці відчували нагрузку на телефонні апарати. Тут один телефон починає дзвонити, і дзвонить настойчиво. Безперервний дзвіночок. І Сашко Петренко бере трубку. Каже: «Довідкова річкового порту. Авіаносець «Стародубець» на лінії». Спиталися, як йде переключення. Ну, все чітко. |
| | | | |
| − | [[Карпенко Олексій]]: | + | [[Карпенко Олексій]] |
| | | | |
| | Це був момент переїзду на нову площадку, дуже напружений день. Навіть, не день, а доба. В одному місці все розібрати, в іншому місці все зібрати. І так щоб болтиків зайвих не залишились. Було дуже важко. І в цей момент хтось дзвонить. Ми всіх попереджали, і все одно. Розуміємо, що це, напевно, клієнт і треба відповісти, якось так, щоб… | | Це був момент переїзду на нову площадку, дуже напружений день. Навіть, не день, а доба. В одному місці все розібрати, в іншому місці все зібрати. І так щоб болтиків зайвих не залишились. Було дуже важко. І в цей момент хтось дзвонить. Ми всіх попереджали, і все одно. Розуміємо, що це, напевно, клієнт і треба відповісти, якось так, щоб… |
| Line 48: |
Line 45: |
| | Він мав великий особистий досвід спілкування з різними людьми цікавими. Дуже багато людей, які працювали тоді в різних містах: в Києві, у Львові, в Харкові. Дуже багато знайомств. Тернопіль, Чернівці… Це був час, коли технології не те, щоби швидко розвивалися. Це такий гіперзвук був, дуже швидко все мінялося. І джерел для розвитку нових ідей теж було неміряно. От зараз - екстенсивний розвиток, а тоді було навпаки: з одних технологій на інші перескакували, розвивалися вони більше, якісніше. | | Він мав великий особистий досвід спілкування з різними людьми цікавими. Дуже багато людей, які працювали тоді в різних містах: в Києві, у Львові, в Харкові. Дуже багато знайомств. Тернопіль, Чернівці… Це був час, коли технології не те, щоби швидко розвивалися. Це такий гіперзвук був, дуже швидко все мінялося. І джерел для розвитку нових ідей теж було неміряно. От зараз - екстенсивний розвиток, а тоді було навпаки: з одних технологій на інші перескакували, розвивалися вони більше, якісніше. |
| | | | |
| − | [[Босий Андрій]]: | + | [[Босий Андрій:]] '''Ми ж космонавти, ми нічого не боїмось''' |
| − | | |
| − | '''Ми ж космонавти, ми нічого не боїмось''' | |
| | | | |
| | Саша Петренко, безумовно, мав на мене найбільший вплив. Він мав візію. Решта людей просто рухались у броунівському русі, а були ті, хто бачили в інших світах, інших вимірах. Розуміли, що йде. Мали якісь стратегії. Я бачив, що у нього це є, відчувався вектор. Я цього не розумів, і для мене це було дуже цікаво. Я з теплом згадую наші регулярні поїздки в Київ, часто з Сашею Петренком, які дуже часто закінчувалися в тебе [Олекси Балюри] на квартирі. Я настільки багато нових речей взнав, що ж це просто надзвичайно! | | Саша Петренко, безумовно, мав на мене найбільший вплив. Він мав візію. Решта людей просто рухались у броунівському русі, а були ті, хто бачили в інших світах, інших вимірах. Розуміли, що йде. Мали якісь стратегії. Я бачив, що у нього це є, відчувався вектор. Я цього не розумів, і для мене це було дуже цікаво. Я з теплом згадую наші регулярні поїздки в Київ, часто з Сашею Петренком, які дуже часто закінчувалися в тебе [Олекси Балюри] на квартирі. Я настільки багато нових речей взнав, що ж це просто надзвичайно! |
| Line 56: |
Line 51: |
| | Це була така гра: Саша, який був технічним гуру того часу для нас всіх, про FTP не знає, але робить вигляд, що все знає і розуміє. І Борис, теж: я все розумію, тільки трохи поправити треба. | | Це була така гра: Саша, який був технічним гуру того часу для нас всіх, про FTP не знає, але робить вигляд, що все знає і розуміє. І Борис, теж: я все розумію, тільки трохи поправити треба. |
| | | | |
| − | [[Карпенко Олексій]]: | + | [[Карпенко Олексій]]: '''Сашка зупинити було важко''' |
| − | | |
| − | '''Сашка зупинити було важко''' | |
| | | | |
| | Від нових викликів він загорявся. Більше і більше. І деколи у нас доходило, навіть, до суперечок. “Не треба нам того, давай якось іншим шляхом підемо”. “Ні, я знаю, що я можу тут розібратися”. Його це запалювало, йому це не давало спати, якщо щось не виходило, а він знав, що це можна зробити, і це буде цікаво зробити, корисно зробити. Зупинити було важко його, якщо він щось захотів зробити, і вважав, що це потрібно. Переконати його можна було тільки логікою. Виключно логікою. Він вмів сприймати аргументи, критику. Або, навпаки, аргументувати свою позицію. | | Від нових викликів він загорявся. Більше і більше. І деколи у нас доходило, навіть, до суперечок. “Не треба нам того, давай якось іншим шляхом підемо”. “Ні, я знаю, що я можу тут розібратися”. Його це запалювало, йому це не давало спати, якщо щось не виходило, а він знав, що це можна зробити, і це буде цікаво зробити, корисно зробити. Зупинити було важко його, якщо він щось захотів зробити, і вважав, що це потрібно. Переконати його можна було тільки логікою. Виключно логікою. Він вмів сприймати аргументи, критику. Або, навпаки, аргументувати свою позицію. |