Більше новин
| |
|||
Осінь 2025
У рамках програми Documenting Ukraine Інституту гуманітарних наук (IWM) продовжуємо роботу над нашим проєктом "Хранителі інтернету: Українські провайдери на війні" (Guardians of the Internet: Providers at War). Опрацьовуємо масив інтерв'ю першої хвилі, що ми записали на початку повномасштабного вторгнення, починаємо записи другого раунду. Досліджуємо причини стійкості та еволюцію українського Інтернету в умовах тривалої війни. Упорядкований документальний масив готуємо до передачі на державне зберігання в Національний архівний фонд України.
Літо 2025
На запрошення редакторів спеціального випуску міжнародного журналу Internet Histories: Digital Technology, Culture and Society підготували публікацію про періодизацію ранньої історії розвитку українського Інтернету. Реконструювали карти зʼєднань 1992 та 1995 років за синтезованими даними (реєстраційні картки учасників Славської конференції, свідчення, отримані під час інтерв’ю, таблиці роутингу .ua, аналіз записів ukr.nodes).
Весна 2025
Збираємо дані для статті про події 1996-1998 років. Розкажемо про масову появу незалежних каналів, перехід на супутникові технології, «Наказ трьох» і про перший комерційний оптоволоконний канал Одеса – Нью-Йорк. Дослідимо оформлення ринку доменних імен, «маскі-шоу» в «Технософті» з конфіскацією серверів, що обслуговували домени другого рівня. Опишемо вихід державних компаній на провайдерський ринок, посилення контролю над доменами та інфраструктурою, перші спроби монополізації.
Зима 2024/2025
Продовжуємо заповнювати сторінки розділу Персоналії. Збираємо та уточнюємо біографічні дані учасників української Інтернет-спільноти 1990-2005 років. Додали фотографії, зроблені під час інтервʼю.
Серпень 2024
Зібрали дані та проаналізували розподіл адміністрування географічних доменів України у 1994 році. 8 географічних доменів все ще адмініструвалися з Москви, 9 доменів вели локально адміністратори зон і ще 9 - адміністратори київських провайдерів ("Технософт", "Global Ukraine", "LuckyNet"). Окрім відмінностей у місцях адміністрування, суттєвими також були розбіжності у конфігураціях неймсерверів, які використовували для цих доменів.
Липень 2024
Дослідили процес реєстрації перших українських автономних систем (AS). Першими в 1994 році були: "Технософт" (AS3252), "LuckyNet" (AS3252), "УАРНет" (AS3255) та "Фтіком"(AS3261) . У 1995 - "KSNet" (Уран), "Rocket", "Vostok", "CS/Monolit", "Кріс" та "Global Ukraine". Загалом у 1994-1995 роках автономні системи зареєстрували 5 київських, 2 харківських, львівський, донецький та севастопольський провайдери.
Червень 2024
Провели перше колективне інтервʼю СS - KTTC. Ігор Свиридов, Андрій Блохінцев, Ігор Михайленко та Ігор Чуніхін підтвердили функціонування у 1994-1995 роках каналу 19.2 K СS/Моноліт - КТТС (Socks Proxy через харківський ІP). Як згадує Ігор Михайленко, “Чуніхін сказав: “Товарищам важко, треба допомогти”. Якийсь час це було просто безоплатно. Спочатку був паритет. Що їм не вигідно через Москву ганяти, що нам не вигідно. І бекап. Потім у них були ускладнення, і просто "забезкоштовно" ми їм ганяли. Потім, з якогось моменту, вони стали грошики нам платити”.
Квітень 2024
Опрацювали публікації в тематичних виданнях
- Стаття "Украинским академическим учреждениям будет доступен выход в Internet" Лесі Дубової в Computerworld Kiev (№13 від 12 жовтня 1994 року). Авторка описує проблеми розвитку телекомунікаційної інфраструктури в Україні, зокрема доступу до Інтернету для академічних установ.
- Публікація "Страна сетевых удельных княжеств" (Computerworld Kiev №15 від 26 жовтня 1994 року) Лесі Дубової містить огляд розвитку та становлення інформаційно-телекомунікаційних вузлів. Окрема увага приділена проблемі відсутності єдиної транспортної інфраструктури.
- Стаття "В это трудно поверить" (Computerworld Kiev Nº46(211) від 2 грудня 1998 року )) Леоніда Горші описує створення у 1994-1995 роках інтернет-інфраструктури для наукових установ Києва, профінансовану проєктом ISF.
Березень 2024
Дослідили звіти Мілана Стерби та опублікували мапу IP-з'єднань Центральної та Східної Європи у 1992 році. Перший з трьох документів описує конективність країн колишнього СРСР як комутований зв'язок між Фінляндією, Нідерландами та Москвою, що з'єднував мережу Relcom з Інтернетом, виділені лінії між Москвою та Копенгагеном (9,6 кбіт/с, до EARN/BITNET), Москвою і Гамбургом (4,8 кбіт/с, до HEPnet) та низькошвидкісні лінії між Москвою, ESOC і CNES для космічної фізики. Восени 1992 року RIPE публікує другий звіт пана Стерби з інформацією про нову IP-лінію 14,4 кбіт/с Москва-AlterNet з SMTP-трафіком та заміну лінії Москва-Копенгаген комутованим каналом до Стокгольма. Звіт ілюстрований картою Інтернет-зʼєднань Центральної та Східної Європи.