editors, emailconfirmed
1,473
edits
Changes
Jump to navigation
Jump to search
Line 21:
Line 21: − + − ==== Кривий Ріг ====+ − [[Кривий Ріг|Криворізька]] товарно-сировинна біржа стає першим провайдером Інтернету в своєму регіоні [''інтерв’ю Андрій Лепейко'']. − Слід зазначити, що створювані тоді товарні біржі та торговельно-посередницькі компанії східних регіонів України підʼєднувались до мережі через Москву, оскільки у цьому напрямку вибудовувалися бізнес-контакти, а відносно висока вартість міжміського телефонного зв’язку не мала суттєвого значення для цієї категорії клієнтів.+ + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + Line 38:
Line 104: − + − На нашу думку, стрімке зростання комерційних груп серйозно впливає на портрет типового тогочасного користувача Інтернет. − Якщо у попередні роки Інтернетом найчастіше користуються працівники наукових установ, то тепер відкриваються нові можливості для комерсантів-початківців. Ці можливості будуть використані по максимуму [інтервʼю Андрій Лепейко]. − === Користувачі ===+ − [[File : 1992_українські_вузли_довідник_Relcom.png| right | thumb |'''Кількість та розподіл абонентів Relcom''' Джерело: довідник Relcom, весна 1992 року ]] − '''Загальна кількість користувачів''' мережі в Україні на 1 грудня 1992 року становить 873 домени: 792 домени підлючені через Relcom та 45 доменів підключені через Демос. +
no edit summary
=== Провайдери ===
=== Провайдери ===
Розбудова мережі відбувається не тільки за рахунок залучення нових людей, але й завдяки створенню нових компаній-провайдерів представниками вже існуючих колективів. [[Дрямов Олег|Олег Дрямов]] та [[Комлік Олександр|Олександр Комлік]] у [[Херсон|Херсоні]] залишають створений у місцевому відділенні Головпостачу дочірній хост [[Технософт|Технософта]] і створюють компанію-провайдер [[Укрком-Херсон]]. Цього року зʼявляться ще два “Укркоми” - в [[Сумах|Суми]] та [[Крим|Севастополі]]. Батьківською компанією для них стане київський [[Computerland]], який запропонує співпрацю не за тарифами, а за відсотки від прибутку компаній. З самого Comperland йде група Compact Soft ([[Свиридов Ігор|Ігор Свиридов]] та [[Блохінцев Андрій|Андрій Блохінцев]]) і засновує власну компанію [[CS|Комунікаційні системи (CS)]], хоча Адрій Блохінцев, ще близько року супроводжуватиме вузол Comperland.
Розбудова мережі відбувається не тільки за рахунок залучення нових людей, але й завдяки створенню нових компаній-провайдерів представниками вже існуючих колективів. [[Дрямов Олег|Олег Дрямов]] та [[Комлік Олександр|Олександр Комлік]] у [[Херсон|Херсоні]] залишають створений у місцевому відділенні Головпостачу дочірній хост [[Технософт|Технософта]] і засновують [[Укрком-Херсон]]. Цього року зʼявляються ще два “Укркоми” - в [[Суми|Сумах]] та [[Крим|Севастополі]]. Батьківською компанією для них стає київський [[Computerland]], який пропонує співпрацю не за тарифами, а за відсотки від прибутку компаній. З самого Comperland йде група Compact Soft ([[Свиридов Ігор|Ігор Свиридов]] та [[Блохінцев Андрій|Андрій Блохінцев]]), яка створює власну компанію [[CS|Комунікаційні системи (CS)]], хоча Адрій Блохінцев, ще близько року супроводжуватиме вузол Comperland.
Конкуренції, як і чіткого розподілу по рівнях, між комерційними провайдерами ще немає. Триває формування технічної спільноти інженерів. У подальшому вони часто взаємодіятимуть незалежно від політики менеджерів компаній.
Конкуренції, як і чіткого розподілу по рівнях, між комерційними провайдерами ще немає. Триває формування технічної спільноти інженерів. У подальшому вони часто взаємодіятимуть незалежно від політики менеджерів компаній.
За ініціативи Юрія Грабовецького наприкінці осені починається підготовка до Славської конференції - першої офлайнової зустрічі українських провайдерів як юридичних осіб. Конференція, в якій взяли участь менеджери та інженери, відбудеться в перші дні 1993 року.
Лист pdf
====Київ====
Починають працювати компанії [[Elvisti]], [[Адамант]], [[Сапфір]] та третій київський хаб - [[CS]]. Зростання CS підтримує технічний департамент Relcom, скеровуючи до компанії адміністраторів новостворених українських вузлів. Перші два хаби - [[Технософт]] та [[Computerland]] - продовжують розбудовувати власні мережі, пропонуючи різні стратегії взаємодії для “дочірніх” хостів.
====Чернігів====
Ініціатором підключення до мережі стає кандидат технічних наук Володимир Павловський, завідувач свіжоствореної кафедри обчислювальних машин та програмування Чернігівського Політехнічного інституту. Мережеві технології одразу вводять у навчальний процес навчального закладу: на прикладі реального зʼєднання з першим київським провайдером [[Технософт]] [[Огурцов Сергій| Сергій Огурцов]] досліджує зі студентами глобальні комп'ютерні мережі. При кафедрі створюють підприємство [[Еліт]] (Електронні Інформаційні Технології), яке надаватиме комерційні послуги.
====Харків====
[[КТТС| Конком (КТТС)]], що розпочав роботу ще у грудні 1991 року та уклав угоду з Харківською телефонно-телеграфною станцією про надання послуг електронної пошти, організовує магістральний каналу комп'ютерного зв'язку з вузлами мережі в Києві, Дніпрі, Запоріжжі, Донецьку, Луганську та Кременчуці та знаходить перших комерційних клієнтів.
З появою [[КТТС| Конком (КТТС)]] припиняє діяльність один з перших харківських провайдерів [[Сфера]] (АО “Комсет”) через перехід до новоствореної компанії провідного спеціаліста Сфери [[Чуніхін Ігор|Ігоря Чуніхіна]].
[[Кайдалов Валентин|Валентин Кайдалов]] на базі НВО “Хартрон”, (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD) розробника і виробника систем керування у ракетно-космічній галузі, створює вузол ‘’rocket’’ і організовує перший виділений канал до Москви, але використовує його тільки для роботи на комп'ютерах за межами України за протоколом telnet.
====Дніпро====
Восени 1992 року компанія [[Апекс]], яка займалась компʼютерною технікою та системами інтеграції, укладає пряму угоду з Relcom про створення регіонального вузла і починає надавати комерційні послуги. Згодом провайдерська діяльність Апекса відокремиться в самостійний бізнес, компанію [[Трайфл]].
Майже одночасно з Апексом стартує вузол ‘’info.dnepropetrovsk.ua’’, технічним та адміністративним контактом якого є Леонід Цвіркун. Надалі компанія Цвіркуна буде відома як “ЦАК-Інфо”.
====Кривий Ріг====
Група спеціалістів з обслуговування обчислювальної техніки будує вузол ‘’krcmre.dnepropetrovsk.ua’’ і називає компанію “Криворізька регіональна товарно-сировинна біржа”. Ця команда стає першим провайдером Інтернету в своєму регіоні і організовує пряме підключення через Москву. Достеменно невідомо чи мала компанія безпосереднє відношення до біржової діяльності. В різні роки команда вузла називатиметься кооперативом “Абіко”, “Invest & Production Company”та Криворізьким міським виробничо-технічним вузлом електрозвʼязку.
Загалом слід зазначити, що товарні біржі та торговельно-посередницькі компанії, створювані на початку 1990-х, підʼєднувались до мережі через Москву, оскільки саме у цьому напрямку вибудовувалась переважна більшість бізнес-контактів. Відносно висока вартість міжміського телефонного зв’язку не мала суттєвого значення для цієї категорії клієнтів.
====Донецьк====
В середині року команда вузла КБ Інституту прикладної математики і механіки ‘’csdb’’ (control system design buro) створює мале колективне підприємство [[Інтсол]], організовує комерційний вузол ‘’intsua’’ і вже з осені починає підключати комерційних абонентів. Першим донецьким клієнтом співробітники компанії називають біржу “Аліса”.
Вузли argus (товарна біржі «ЮГ») та dpi Донецького політехнічного інституту комерційних послуг не надають, а створений наприкінці року вузол Донецького фізико-технічного інституту АН України ‘’dipt’’, один з майбутніх конкурентів Інтсола, готується до підписання угоди з Relcom та подає заявку на участь у Славській конференції.
====Крим====
У Севастополі демобілізований навесні 1992 року [[Сорока Олександр|Олександр Сорока]] з газетної публікації дізнається про існування мережі Relcom і шукає можливості створити і підключити власний вузол. Він обирає найближчий, на його думку, варіант підключення, і від імені науково-технічного підприємства “Імпульс-2” укладає угоду з київським Computerland. Вузол ‘’ucsebua’’ ([[Укрком-Севастополь]]) починає працювати. Наприкінці року він має близько 10 клієнтів, серед яких комерційні центри, інформаційна агенція та приватні абоненти. Укрком-Севастополь встановлює прямий звʼязок з іще одним дочірнім вузлом Computerland - Укрком-Херсон.
====Херсон====
[[Дрямов Олег||Олег Дрямов]] будує перший вузол при Херсонському облснабі і підключається через [[Технософт]], але через політику Технософта не надавати місцевим командам повних адміністраторських повноважень, за кілька місяців разом із [[ Комлік Олександр||Олександром Комліком створює компанію [[Укрком-Херсон]] (вузол ‘’uckhrua’’) і підключається вже через Computerland. Протягом року Дрямов та Комлік знайомляться з миколаївцями Тарнавським та Ганічевим і організовують підключення Херсон-Миколаїв.
====Суми====
[[Булавінов Віктор|| Віктор Булавінов]] створює [[Укрком-Суми]] ( вузол ‘’ucsumua’’) і підключається до мережі через Computerland.
====Миколаїв====
Працівники компʼютерного відділу Південної товарної біржі [[Тарнавський Вадим||Вадим Тарнавський]] та [[Ганічев Сергій ||Сергій Ганічев]] організовують вузол ‘’comcent’’ в Миколаєві, підключаються через Computerland починають надавати комерційні послуги доступу. До кінця року вони створюють ще одне підключення - Миколаїв-Херсон.
====Одеса====
В Одесі стартують одразу три провайдера: [[Пако Лінкс||Віста]], [[Телематика||Телематика-Юг]] та [[Тенет]].
[[Левченко Олег||Олег Левченко]], який попередній рік працював системним адміністратором в [[Інтергейт||Інтергейті]] створює на базі “Норд-банку” компанію Віста. Для забезпечення доступу до мережі Віста використовує комутоване зʼєднання через Інтергейт та київський [[CS]]. Клієнти Вісти - фінансові установи Одеси.
[[Синявський Костянтин||Костянтин Синявський]], аспірант Одеського політехнічного інституту, приймає пропозицію московських колег. В результаті, на базі Політехніки починає працювати філія спільного підприємства “Телематика-Юг”, яка стає абонентом московського Демоса.
14 вересня [[Єлісєєв Олег||Олег Єлісєєв]] запускає вузол ‘’tenet’’, який підключається до мережі через Інтергейт та, згодом, напряму через Relcom. Офіційно компанія Тенет буде зареєстрована пізніше, але датою заснування зазначать саме цей день.
====Запоріжжя====
====Івано-Франківськ====
У грудні на базі комп’ютерного відділу багатопрофільної компанії [[Елком]] розпочинає роботу перший [[Івано-Франківськ|| івано-франківський]] вузол ‘’elcom’’, який маршрутизується через [[CS]]. Перші клієнти новоствореного Інтернет-провайдера - місцеві газети та завод “Промприлад”. Згодом до Елком підключається новостворений чернівецький провайдер Юніверс.
====Чернівці====
[[Вороніч Ігор||Ігор Вороніч]], студент кафедри ЕОМ фізичного факультету Чернівецького державного університету, пропонує своєму одногрупнику [[Щукін Сергій||Сергію Щукіну]] та декільком спільним знайомим збудувати вузол мережевого звʼязку і надавати комерційні послуги абонентам. Восени вони приїжджають до Києва та підключаються до [[CS]]. Серед перших клієнтів компанії Юніверс, як і у багатьох інших провайдерів цього періоду, біржі та торговельні майданчики.
====Львів====
Наприкінці року у Львові зʼявляється ще один провайдер - [[Літех]]. Компанія діє на базі Спеціального конструкторсько-технічного бюро Академії наук України. Американські партнери рекомендують [[Бордун Ігор||Ігореві Бордуну]] підключитись через CS. Першу провайдерську комерційну угоду компанія укладає з обсерваторією Львівського університету.
[[Каскад]] (Пентаком), який минулого року працював через Computerland, стає прямим абонентом Relcom і підключається до Москви.
====Рівне====
[[Грабовецький Юрій||Юрій Грабовецький]] запрошує близького друга, [[Грінчук Олег|| Олега Грінчука]] у Каскад і знайомить із принципами роботи мережі. Після цього візиту Олег Грінчук, створює вузол ‘’ecbua’’ [[Теком]] при банку, в якому на той момент працює, і підключається до мережі через московський Демос.
====Хмельницький====
У лютому до московського кооператива “Демос” підключається молодіжне обʼєднання Атлант.
=== Користувачі ===
[[File : 1992_українські_вузли_довідник_Relcom.png| right | thumb |'''Кількість та розподіл абонентів Relcom''' Джерело: довідник Relcom, весна 1992 року ]]
'''Загальна кількість користувачів''' мережі в Україні на 1 грудня 1992 року становить 873 домени: 792 домени підлючені через Relcom та 45 доменів підключені через Демос.
На нашу думку, в цей період змінюється портрет типового інтернет-користувача. Якщо у попередні роки Інтернетом найчастіше користувались працівники наукових установ, то тепер відкриваються нові можливості для комерсантів-початківців. І ці можливості будуть використані по максимуму.
=== Сервіси ===
=== Сервіси ===
==== Телеконференції (ньюси) ====
==== Телеконференції (ньюси) ====
Популярні серед вузьких спеціалістів.
Популярні серед вузьких спеціалістів.
Як наслідок існування “дикого” ринку у країнах колишнього СРСР, створена телеконференція ''relcom.commerce'' дуже швидко набирає популярності. Ієрархія телеконференцій розростається такими темпами, що до кінця року налічує близько 50 підгруп ''relcom.commerce.*''.
Як наслідок існування “дикого” ринку у країнах колишнього СРСР, швидко набирає популярності телеконференція ''relcom.commerce'', ієрархія якої до кінця року налічуватиме близько 50 підгруп.
==== FTP ====
==== FTP ====
=== Мережеві технології в державних установах ===
=== Мережеві технології в державних установах ===
Системної державної політики в галузі інформатизації в цілому та мережевих технологій зокрема ще немає. Але, завдяки цікавості профільних спеціалістів, у Нацбанку, РНБО, в окремих міністерствах, відомствах та місцевих органах влади, відбуваються перші знайомства та експерименти з вивчення та впровадження мережевих технологій. Відкривається вікно можливостей для інновацій у державних установах.
=== Одним рядком ===
=== Одним рядком ===