editors, emailconfirmed
1,473
edits
Changes
Jump to navigation
Jump to search
Line 6:
Line 6: − + − + Line 21:
Line 21: − <blockquote> ''Більшість українських сайтів мають доступ до електронної пошти через інфраструктуру EUnet/Relcom. Однак існують сильні тенденції до отримання власного міжнародного IP-з'єднання. Ведуться переговори з польською академічною мережею NASK, яка запропонувала підключити Українську академічну мережу УАРнет, а також з іншими національними мережами та фінансовими установами. Організації, що займаються створенням мереж у Києві та інших частинах України, нещодавно домовилися об'єднати свої зусилля для створення спільної IP-інфраструктури і разом шукати міжнародний зв'язок.''+ − </blockquote>+ + + + + Line 31:
Line 35: − + − ====CS+Моноліт====+ − + − + + + + + + + + + + + Line 53:
Line 67: − + Line 70:
Line 84: − Уряд затверджує [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/790-93-%D0%BF#Text Комплексну програму створення Єдиної національної системи зв’язку України], і наприкінці року починає працювати новостворене об’єднання «Укрелектрозв’язок» (після 1994 року - [https://uk.wikipedia.org/wiki/Укртелеком “Укртелеком”]), на яке покладено функції та повноваження нацiонального оператора електрозв’язку.+ + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + Line 80:
Line 191: − + − + + Line 92:
Line 204: + + + + + + + + + + +
→Джерела
Наприкінці [[1992]] року IANA (Інтернет-корпорація з присвоєння імен та номерів) у відповідь на [[запит на реєстрацію домену .ua| запит]] зареєструвала та делегувала Україні адміністрування її [[Домен .ua | домену верхнього рівня]]. Це дозволяє молодій незалежній державі представляти себе у світовому інформаційному просторі без прив'язки до інших країн чи організацій.
Наприкінці [[1992]] року IANA (Інтернет-корпорація з присвоєння імен та номерів) у відповідь на [[запит на реєстрацію домену .ua| запит]] зареєструвала та делегувала Україні адміністрування її [[Домен .ua | домену верхнього рівня]]. Це дозволяє молодій незалежній державі представляти себе у світовому інформаційному просторі без прив'язки до інших країн чи організацій.
З'являються перші "немосковські" зовнішні канали, що з'єднують Україну зі світом. Починається ера провайдерського IP, який поки використовують тільки для міжвузлових зʼєднань як транспорт для UUCP-пакетів ( [https://tldp.org/LDP/nag/node168.html UUCP over TCP/IP]).
З'являються перші "немосковські" зовнішні канали, що з'єднують Україну зі світом. Починається ера провайдерського IP, який поки використовують тільки для міжвузлових зʼєднань як транспорт для UUCP-пакетів ( [https://tldp.org/LDP/nag/node168.html UUCP over TCP/IP]).
Зростає кількість комерційних провайдерів доступу. Вони проводять перші конференції, де встановлюють правила гри, обговорюють перспективи розвитку ринку і роблять спробу створити всеукраїнське обʼєднання - корпорацію [[UAnet]].
Зростає кількість комерційних провайдерів доступу. Вони проводять перші конференції, де намагаються об'єднати зусилля у вирішенні спільних проблем: організація та експлуатація зовнішніх та внутрішніх каналів, взаємодія із недавно створеним "Укртелекомом", колективне представництво галузі у спілкуванні з державними органами. І роблять спробу створити всеукраїнське обʼєднання - корпорацію [[UAnet]].
Відбуваються перші злиття та перші системні інвестиції в галузь.
Відбуваються перші злиття та перші системні інвестиції в галузь.
Зафіксовано першу хакерську атаку на провайдера.
Зафіксовано першу хакерську атаку на провайдера.
У травні RIPE публікує [https://www.ripe.net/publications/docs/ripe-086/ третій] і останній з відомих нам звітів Мілана Стерби (перші два опубліковані [[1992]] року) щодо стану центрально- та східноєвропейського конектівіті. Українська звʼязність описана окремим розділом:
У травні RIPE публікує [https://www.ripe.net/publications/docs/ripe-086/ третій] і останній з відомих нам звітів Мілана Стерби (перші два опубліковані [[1992]] року) щодо стану центрально- та східноєвропейського конектівіті. Українська звʼязність описана окремим розділом:
{| class="wikitable" style="width: 100%; background-color: white; border-collapse: collapse; border: 3px solid white; "
| style="width: 15%; text-align: center; style="border: 3px solid white;"" | [[File:Img quote open.png|80px]]
| style="width: 70%; text-align: left;" style="border: 3px solid white;|
''Більшість українських сайтів мають доступ до електронної пошти через інфраструктуру EUnet/Relcom. Однак існують сильні тенденції до отримання власного міжнародного IP-з'єднання. Ведуться переговори з польською академічною мережею NASK, яка запропонувала підключити Українську академічну мережу УАРнет, а також з іншими національними мережами та фінансовими установами. Організації, що займаються створенням мереж у Києві та інших частинах України, нещодавно домовилися об'єднати свої зусилля для створення спільної IP-інфраструктури і разом шукати міжнародний зв'язок.''
| style="width: 15%; text-align: center;" | [[File:Img quote close.png|80px]]
|}
Згідно з документом, EUnet/Relcom зʼєднаний з фінською магістраллю EUnet в Гельсінкі і далі двома IP-каналами швидкістю 19,2 кбіт/с Москва-Таллінн та Москва-Санкт-Петербург. “Демос” використовує комутований IP-канал між Москвою і AlterNet (США).
Згідно з документом, EUnet/Relcom зʼєднаний з фінською магістраллю EUnet в Гельсінкі і далі двома IP-каналами швидкістю 19,2 кбіт/с Москва-Таллінн та Москва-Санкт-Петербург. “Демос” використовує комутований IP-канал між Москвою і AlterNet (США).
===Провайдери===
===Провайдери===
В мережу приходить все більше зацікавлених людей. Одні користуються послугами вже існуючих провайдерів, інші беруть справу в свої руки. Цього року продовжують розвиватись довколанаукові мережі та зароджуються Інтернет-бізнеси майбутніх гігантів українського провайдингу.
В мережу приходить все більше зацікавлених людей. Одні користуються послугами вже існуючих провайдерів, інші беруть справу в свої руки. Цього року продовжують розвиватись довколанаукові мережі та зароджуються Інтернет-бізнеси найбільш помітних представників українського провайдингу.
До [[КТТС]] та [[CS]], єдиних, хто поки має виділені канали на Москву, підключається все більше місцевих та регіональних провайдерів. Ще одним аргументом для такого підключення, особливо для невеликих компаній, постає проблема з проходженням платежів між Україною та Росією.
[[CS | “CS”]], один з трьох київських хабів, через фінансові причини опиняється на межі відключення релкомівського каналу на Москву. Спроби покращити становище через злиття з компанією “Моноліт” обертаються втратою позицій на ринку і, зрештою, московського каналу. Свій канал у CS/Моноліт з’явиться тільки у 1995 році.
Київ опиняється в центрі зіркоподібної телекомунікаційної топології, яка дісталась у спадок від СРСР, коли всі канали йшли переважно через Москву, а у межах України простіше було комунікувати з Києвом, ніж із сусідньою областю.
[[Свиридов Ігор | Ігор Свиридов]], діючий tech-с [[Домен .ua |домену .ua]] і один з керівників “CS”, залишається без прямого доступу до Інтернет. А провайдери, які мали підключення через “CS”, змушені шукати інші рішення. Хтось укладає угоди з іншими власниками зовнішніх каналів, а хтось вибудовує власні звʼязки.
Таким чином станом на 1 липня 1993 року через CS, за різними оцінками, проходить не менше 50% українського та закордонного трафіку.
Через несвоєчасну оплату та помилкову впевненість у тому, що "Релком" не відключить найбільший вузол України, "CS" опиняється на межі зупинки московського каналу.
Спроби покращити становище через злиття з компанією “Моноліт” у липні 1993 року обертаються втратою позицій на ринку і, зрештою, московського каналу. Свій канал у CS/Моноліт з’явиться тільки у 1995 році.
[[Свиридов Ігор|Ігор Свиридов]], діючий tech-с [[домен .ua| домену .ua]] та один з керівників “CS”, залишається без прямого легального доступу до Інтернет. А провайдери, які мали підключення через “CS”, змушені шукати інші рішення. Хтось укладає угоди з власниками зовнішніх каналів, а хтось вибудовує власні звʼязки.
Позитивним наслідком цих подій став перехід відносин між українськими провайдерами та АО "Релком" у виключно ділову площину "покупець-продавець" без жодних натяків на можливе партнерство.
Результатом системних комерційних інвестицій в Інтернет-провайдинг стає початок діяльності двох майбутніх потужних гравців - [[Global Ukraine |“Global Ukraine”]] та [[LuckyNet|“LuckyNet”]] (до кінця 1994 року - відділ споживчого товариства “Меркурій”), які матимуть значний вплив на розвиток та становлення українського Інтернету 1990-х років.
Перший український комерційний провайдер [[Технософт | “Технософт”]] наприкінці року змінює назву. Надалі він називатиметься “Релком-Україна”, використовуючи відому на той момент назву мережі, хоча немає корпоративного відношення до московського “Релкому”.
====Перші в регіонах====
====Перші в регіонах====
*Львів: Україно-німецьке СП "Львівські інформаційні системи" (ЛІС).
*Львів: Україно-німецьке СП "Львівські інформаційні системи" (ЛІС).
Інформацію про новачків та зміни конектівіті починають публікувати та обговорювати у телеконференції '''ukr.nodes'''. Крім того, у січні 1993 року складають та оприлюднюють [[ 1993-01 Slavsk conference 002 | списки]] учасників [[Славська конференція | Славської конференції]] , у жовтні публікують [[Перший огляд стану українських вузлів мережі Relcom]] (автори Руслан Бєлкін, Дмитро Кохманюк та Ігор Свиридов), а наприкінці грудня - реєстраційні дані учасників міжвузлового зʼїзду Relcom/UAnet.
Інформацію про новачків та зміни конектівіті починають публікувати та обговорювати у телеконференції '''ukr.nodes'''. Крім того, у січні 1993 року складають та оприлюднюють [[ 1993-01 Slavsk conference 002 | списки]] учасників [[Славська конференція | Славської конференції]] , у жовтні публікують [[Перший огляд стану українських вузлів мережі Relcom]] (автори Руслан Бєлкін, Дмитро Кохманюк та Ігор Свиридов), а наприкінці грудня - [[Реєстраційні картки учасників всеукраїнського зʼїзду Relcom/UAnet|реєстраційні дані учасників міжвузлового зʼїзду Relcom/UAnet]].
===Користувачі===
===Користувачі===
===Держава та Інтернет===
===Держава та Інтернет===
Рік позначається формальним започаткуванням політики інформатизації на державному рівні, проте реальний вплив офіційних структур на розбудову вітчизняного сегменту глобальних мереж є мінімальним.
Інтернет як загальнонаціональна комунікаційна інфраструктура залишається поза увагою владних інституцій. Винятком можна назвати безпосередню участь віце-прем'єр-міністра Ігоря Юхновського в організації роботи зовнішнього каналу Львів-Варшава для Української академічної і дослідницької мережі [[УАРнет]]. Однак ці ініціативи не стали частиною цілісної державної стратегії розбудови інтернету.
Початком розробки національної політики інформатизації стає наказ президента України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/186/93#Text “Про державну політику інформатизації України”]. Після затвердження [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/790-93-%D0%BF#Text Комплексної програми створення Єдиної національної системи зв’язку України] наприкінці року починає працювати новостворене об’єднання «Укрелектрозв’язок» (після 1994 року - “Укртелеком”), на яке покладено функції та повноваження нацiонального оператора електрозв’язку.
Набирає обертів робота Ради з питань телекомунікацій, при створеному влітку 1992 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-92-%D0%BF#Text Державному комітеті України з питань науки і технологій] (ДКНТ).
Рада, очолювана [https://uk.wikipedia.org/wiki/Згуровський_Михайло_Захарович Михайлом Згуровським], оголошує конкурс проектів на здобуття державного фінансування. За спогадами Юрія Демченка, вченого секретаря Ради, при розподілі коштів враховуються групові інтереси вчених зі складу Ради.
Один із поданих на розгляд проектів - [[1993_financing of the KPI project|“Створення програмно-технічного комплексу міжнародного центру компʼютерної мережі, інтегрованої у світові мережі Internet, Bitnet”]] при КПІ - отримує державне фінансування. Проте гроші спрямовуються на інше. За наказом ректора (№1-83 від 11 травня 1993 року) [https://tk-its.kpi.ua/uk/node/2 в КПІ створюють першу в Україні кафедру засобів телекомунікацій].
{| class="wikitable" style="width: 100%; background-color: white; border-collapse: collapse; border: 3px solid white; "
| style="width: 15%; text-align: center; style="border: 3px solid white;"" | [[File:Img quote open.png|80px]]
| style="width: 70%; text-align: left;" style="border: 3px solid white;| [[Муравйов Юрій|Юрій Муравйов:]]
''Основополагающую в этом комитете роль играли политехнические профессора. Но они все равно ничего не сделали. Мне очень хотелось получить от них какую-то поддержку на создание узла. Естественно, поддержку они могли дать самую разную: и помещениями, и каналами связи. Даже не деньгами. Просто поддержать. Но они - государство, и они в своем кругу не приемлют чужаков, не приемлют свободных людей, которые легко могут сделать соединение с любой точкой мира, которые могут куда-то выйти, которые могут запрограммировать этот компьютер, существовать вот так независимо. Держатели тех денег, держатели тех государственных ресурсов не хотели видеть своими партнерами этих нестриженных, свободных людей. Они хотели все, все иметь под собой, и что с этим делать они не знали и не понимали. Они могли вот тут посадить, вот тут сделать каналы, персонал соединить, и все бы пошло-поехало.''
| style="width: 15%; text-align: center;" | [[File:Img quote close.png|80px]]
|}
Більшість державних установ та відомств залишаються осторонь процесів впровадження інтернет-технологій. Лише кілька команд у державних органах розробляють мережеві рішення на базі технології UUCP для створення локальних вузлів передачі даних.
До таких ініціатив можна віднести налагодження мережевого звʼязку із закордонними установами в МЗС України та роботу обчислювального центру Міністерства фінансів, команда якого мала безпосереднє відношення до становлення українського сегменту мережі FIDO.
Окремої уваги заслуговує діяльність команди військових програмістів під керівництвом підполковника Валерія Заблоцького. Фахівці закритого військового НДІ, відкомандировані до Ради нацбезпеки та оборони у 1992 році, розбудовують локальну мережу та створюють систему ситуаційної обізнаності. Практичний досвід цієї команди стає підґрунтям для поширення мережевої культури в інших державних інституціях.
Розрахункова палата Національного банку України, одна з перших установ-користувачів Інтернету, ініціює впровадження системи електронних платежів (СЕП). Це створює необхідність для банків використовувати модемний зв'язок, що з часом трансформується у розбудову клієнт-банківських систем.
===Сервіси===
===Сервіси===
===Події===
===Події===
====Славська конференція====
У січні 1993 року в курортному містечку Славсько відбувається перша офлайнова зустріч українських провайдерів, [[Славська конференція]]. Укладено [[Славська конвенція |Славську конвенцію]] - документ, який визначив принципи відносин між українськими провайдерами.
Більше документів та спогади учасників в [[Славська колекція |Славській колекції]].
====Конференція INET'93====
Наприкінці літа Фонд Сороса спонсорує поїздку делегатів з країн колишнього СРСР на конференцію [https://www.w3.org/Conferences/INET93/Program.html INET'93], яку організовує товариство [https://en.wikipedia.org/wiki/Internet_Society Internet Society] у Сан-Франциско.
Оголошена мета конференції - зібрати разом представників університетів, промисловості та уряду, які планують, розробляють, впроваджують, керують та фінансують національні, регіональні і міжнародні дослідницькі, академічні та комерційні мережі.
Перед конференцією Інтернет-товариство проводить у Стенфордському університеті [https://lists.ripe.net/pipermail/ripe-org-closed/1993/msg00026.html семінар з мережевого навчання для країн, що розвиваються]. А після - запрошує учасників на INTEROP '93 Fall, виставку інтернет-технологій, в рамках якої також проходять навчальні семінари.
Від України до Каліфорнії летять [[Муравйов Юрій|Юрій Муравйов]] ([[Computerland|“Computerland”]], “М-Інфо”), [[Демченко Юрій|Юрій Демченко]] (КПІ, ДКНТ), [[Шкарупін Вʼячеслав | Вʼячеслав Шкарупін]] (КПІ, фонд “Відродження”) та [[ Сабан Олесь| Олесь Сабан]] ([[УАРнет]]).
{| class="wikitable" style="width: 100%; background-color: white; border-collapse: collapse; border: 3px solid white; "
| style="width: 15%; text-align: center; style="border: 3px solid white;"" | [[File:Img quote open.png|80px]]
| style="width: 70%; text-align: left;" style="border: 3px solid white;| [[Демченко Юрій | Юрій Демченко:]]
Ми були в Пало-Альто, в Стенфордському університеті. Програма була дуже цікава. Нам показали… ми вчили на тренуванні Gopher. І показали world wide web. В той час було два сервери всього в світі: один в Стенфорді, а другий був у CERN.
| style="width: 15%; text-align: center;" | [[File:Img quote close.png|80px]]
|}
====Виставка “Інформатика та звʼязок”====
[[File:1993 exhibition catalog cover.png| right | link=Виставка "Інформатика та звʼязок", 1993 рік| frameless | 200px |]]
У вересні в Києві проходить перша міжнародна комп’ютерна виставка “Інформатика та звʼязок”. У [[Виставка "Інформатика та звʼязок", 1993 рік|каталозі]] згадані 43 компанії-учасниці, три з яких мають відношення до надання мережевих послуг:
*[[Global Ukraine|“Global Ukraine”]] пропонує доступ до Інтернет, пакетне радіо (дані в радіоканалі), розвиток систем телекомунікацій та глобальних електронних мереж.
*[https://infocom.ua/about/ “Інфоком”] представляє мережу “УкрПак" та телекомунікаційні послуги у сфері передачі даних, а також послуги VSAT-системи супутникового звʼязку.
*“Відкриті системи”, офіційний представник Pie System, пропонують послуги мережі PIE-NET (Х.400-435, х.500), факс- і телекс-шлюзи,'' “електронні поштамти (суперсервери 180486 з 500 Мб дискової памʼяті і більше)” ''.
Рекламується та проводить семінар “PollyCorp”, офіційний представник мережі [https://en.wikipedia.org/wiki/Sprint_Corporation#SprintLink Sprint] в Україні.
Серед учасників виставки - перший український мобільний оператор: спільне підприємство “Український мобільний звʼязок” (UMC), в мережі якого влітку відбувся перший дзвінок.
====Перша хакерська атака на українського провайдера====
За повідомленням [[Бурсук Олексій| Олексія Бурсука]] та [[Адєєв Слава|Слави Адєєва]] зафіксована хакерська атака на першого українського провайдера, компанію [[Технософт|“Технософт”]].
{| class="wikitable" style="width: 100%; background-color: white; border-collapse: collapse; border: 3px solid white; "
| style="width: 15%; text-align: center; style="border: 3px solid white;"" | [[File:Img quote open.png|80px]]
| style="width: 70%; text-align: left;" style="border: 3px solid white;| [[Адєєв Слава|Слава Адєєв:]]
Учитывая конкуренцию, уже тогда были попытки друг другу помешать. Мы до сих пор не знаем, кто это сделал.
Наш любимый “Aviion”, который с Unix, который DG/UX. Модель, по-моему, 4 100. Через оффлайновое подключение, то есть кто-то просто набрал телефон, и получилось подключение к модему. И потом непонятно каким образом (надо было нарыть это в Интернете) было удалено ядро Unix с этого “Aviion”. Я утром пришел на работу и обнаружил, что половина наших модемов просто не работает, передачи данных нет. Попытка зайти на консоль ничего не дала, потому что с удаленным ядром - все, система практически встала.
Лидирующим инженером и учителем для меня был [[Захаров Анатолій| Захаров]]. Пока Захаров не пришел, ничего не началось. Тогда были еще ленточные устройства вмонтированные в сервера. Толик заново разворачивал с ленты бекап этого “Aviion”, чтобы восстановить ядро. У нас сутки не работала доставка электронной почты.
| style="width: 15%; text-align: center;" | [[File:Img quote close.png|80px]]
|}
В опублікованому в жовтні [[Перший огляд стану українських вузлів мережі Relcom|“Огляді стану українських вузлів мережі Relcom”]] наведена оцінка якості захисту систем і даних 15 українських провайдерів. “Технософт” (вузол rtech) отримав оцінку "L": “нормальний рівень захисту з наявністю дір”.
====Корпорація UAnet====
15-16 грудня представники 41 компанії, що надають послуги Інтернет-звʼязку, збираються у Києві на Міжвузловий зʼїзд Relcom/UAnet. Ця зустріч відбувається внаслідок обговорень, що розпочались на початку року у [[Славська конференція|Славську]] і продовжувались під час робочих зустрічей у Херсоні та в Івано-Франківську.
Головна тема зʼїзду - створення корпорації як добровільного обʼєднання підприємств, діяльність яких пов'язана з розвитком та експлуатацією глобальних компʼютерних мереж на території України.
{| class="wikitable" style="width: 100%; background-color: white; border-collapse: collapse; border: 3px solid white; "
| style="width: 15%; text-align: center; style="border: 3px solid white;"" | [[File:Img quote open.png|80px]]
| style="width: 70%; text-align: left;" style="border: 3px solid white;|
Метою створення Корпорації є забезпечення подальшого розвитку української національної глобальної компʼютерної мережі "УАнет", як складової частини світових компʼютерних мереж, шляхом обʼєднання інтелектуальних, технічних, фінансових, програмних і телекомунікаційних ресурсів засновників.
Предметом діяльності Корпорації є надання інформаційних послуг і забезпечення доступу споживачів до інформаційних ресурсів України та зарубіжжя.
| style="width: 15%; text-align: center;" | [[File:Img quote close.png|80px]]
|}
Початкова ідея назви “UAnet” належить [[Вороний Станіслав|Стасу Вороному]], який реєструє домен ''uanet.kharkov.ua''. За усною домовленістю переважної більшості провайдерів домен ''ua.net'' мав бути закріплений за новоствореною корпорацією. Проте CS/Моноліт встигає зайняти та зареєструвати домен ''ua.net'' на себе.
===Інше===
Продовжує діяльність українсько-німецьке СП "Інфоком", офіційний оператор "УкрПак", національної мережі пакетної передачі даних за стандартом [https://en.wikipedia.org/wiki/X.25 X.25].
СП засноване Міністерством Зв’язку України та німецькою ІТ-компанією Controlware.
Влітку відбувається перший дзвінок у мобільній мережі “Українського мобільного звʼязку” між президентом Леонідом Кравчуком та послом України в Німеччині. Перший оператор мобільного звʼязку, [https://uk.wikipedia.org/wiki/Vodafone СП "Український мобільний звʼязок"] у майбутньому також стане користувачем Інтернет.
===Cвіт===
У січні три американські компанії [https://en.wikipedia.org/wiki/AT%26T AT&T], [https://en.wikipedia.org/wiki/General_Atomics General Atomics] та [https://en.wikipedia.org/wiki/Network_Solutions Network Solutions] укладають пʼятирічну угоду з державною агенцією [https://en.wikipedia.org/wiki/National_Science_Foundation NSF] і створюють спільний проект [https://web.archive.org/web/19961019020238/http://internic.net/internic/ Internet Network Information Center (InterNIC)] для розширення та координації послуг каталогів і баз даних, інформаційних послуг для NSFNET, а також для реєстрації доменних імен невійськових учасників Інтернету. AT&T мала керувати проектом InterNIC Directory and Database Services, General Atomics - Information Services, а NSI - проектом Registration Services. На цей момент в США зареєстровано [https://www.nsf.gov/news/news_summ.jsp?cntn_id=103050| 7 500 доменних імен]. Для порівняння: в Україні більше 1 000.
На початку року стається ще одна важлива подія для глобального розвитку Інтернету: Національний центр суперкомп'ютерних програм [https://en.wikipedia.org/wiki/National_Center_for_Supercomputing_Applications NCSA] при Університеті штату Іллінойс, США, випускає першу версію вільно доступного графічного браузера [https://en.wikipedia.org/wiki/Mosaic_(web_browser) Mosaic]. Спочатку для середовища [https://en.wikipedia.org/wiki/X_Window_System X Window System], популярного в дослідницькій спільноті, а трохи згодом для PC і Macintosh.
Зручність користування впливає на поширення [https://en.wikipedia.org/wiki/World_Wide_Web WWW]. І 30 квітня розробники Європейської організації ядерних досліджень (CERN) [https://www.home.cern/science/computing/birth-web/short-history-web роблять мережу відкритою та безкоштовною для всіх]. Вихідний код WorldWideWeb є доступним як вільне програмне забезпечення.
Розпочинає мовлення перше інтернет-радіо, [https://en.wikipedia.org/wiki/Internet_talk_radio Internet Talk Radio], на якому транслюють інтерв’ю з відомими людьми з галузі інформаційних технологій.
У вересні відбувається [https://www.japaninc.com/cpj/magazine/issues/1994/jun94/06infohi.html перше комерційне підключення до Інтернету в Японії].
===Інше===
===Інше===
===Джерела===
===Джерела===
*'''Інтервʼю кореспондентів проекту''': [[Свиридов Ігор]], [[Балюра Олексій]], [[Пєтухов Іван]], [[Цюпа Валерій]], [[Юфа Семен]], [[Гульчук Сергій]], [[Корж Юрій]], [[Юхновський Ігор]], [[Сабан Олесь]], [[Гринчук Олег]], [[Блохінцев Андрій]], [[Даценко Сергій]], [[Демченко Юрій]], [[Шкарупін Вʼячеслав]], [[Муравйов Юрій]], [[Бурсук Олексій]], [[Левченко Олег]], [[Кузьмін Юрій]], [[Неверодський Петро]], [[Огурцов Сергій]], [[Михайленко Ігор]], [[Чуніхін Ігор]]
*'''Інтервʼю кореспондентів проекту''' (за абеткою): [[Балюра Олексій]], [[Баранов Олександр]], [[Блохінцев Андрій]], [[Бурсук Олексій]], [[Гринчук Олег]], [[Гульчук Сергій]], [[Даценко Сергій]], [[Демченко Юрій]], [[Корж Юрій]], [[Кузьмін Юрій]], [[Левченко Олег]], [[Лук'яненко Сергій (РНБО, Інститут стратегічних досліджень)| Лукʼяненко Сергій]],[[Михайленко Ігор]], [[Муравйов Юрій]], [[Неверодський Петро]], [[Огурцов Сергій]], [[Пєтухов Іван]], [[Сабан Олесь]], [[Свиридов Ігор]], [[Цюпа Валерій]], [[Чуніхін Ігор]], [[Шкарупін Вʼячеслав]], [[Юфа Семен]], [[Юхновський Ігор]].
*'''Реєстраційні картки учасників міжвузлового зʼїзду Relcom/UAnet''', колекція UAnet
*[[Реєстраційні картки учасників всеукраїнського зʼїзду Relcom/UAnet|'''Реєстраційні картки учасників міжвузлового зʼїзду Relcom/UAnet''', колекція UAnet]]
__________________________
*[https://www.ripe.net/publications/docs/ripe-086 Sterba M. An overview of East and Central European networking activities], 1993
*[https://www.ripe.net/publications/docs/ripe-086 Sterba M. An overview of East and Central European networking activities], 1993
*[https://esu.com.ua/article-25650 Енциклопедія Сучасної України, Global Ukraine]
*[https://esu.com.ua/article-25650 Енциклопедія Сучасної України, Global Ukraine]
*[https://groups.google.com/g/relcom.maps/c/y8eCxwkva2Y/m/RntlBv4yfCQJ Updated list of massmedia e-mail addresses in Russia & xUSSR]. relcom.maps. 1993
*[https://groups.google.com/g/relcom.maps/c/y8eCxwkva2Y/m/RntlBv4yfCQJ Updated list of massmedia e-mail addresses in Russia & xUSSR]. relcom.maps. 1993
{| class="wikitable" style="background-color: #add6ff; border-collapse: collapse; border: 3px solid #add6ff; width: 100%;"
| style="background-color: #add6ff; border: 3px solid #add6ff; text-align: left; width: 16%"| [[1990]]
| style="background-color: #add6ff; border: 3px solid #add6ff; text-align: left; width: 16%"| [[1991]]
| style="background-color: #add6ff; border: 3px solid #add6ff; text-align: left; width: 17%"| [[1992]]
| style="background-color: #add6ff; border: 3px solid #add6ff; text-align: left; width: 17%"| '''1993'''
| style="background-color: #add6ff; border: 3px solid #add6ff; text-align: left; width: 17%"| [[1994-1995]]
| style="background-color: #add6ff; border: 3px solid #add6ff; text-align: left; width: 17%"| [[1996-1998]]
|}