editors, emailconfirmed
1,473
edits
Changes
Jump to navigation
Jump to search
Line 3:
Line 3: − '''1991. Перший вузол. “Інтергейт”'''+ Line 16:
Line 16: − + − '''1992. “Віста”. “TeNeT”. “Телематика”''' Line 26:
Line 25: − + − '''1993. “Пако TeNeT Нетворк Центр”. “Інтес” ''' Line 36:
Line 34: − + − '''1994. “Пако Лінкс”. “Телематика”''' Line 44:
Line 41: − + − '''1995-1996. World Wide Web''' Line 56:
Line 52: − + − '''1997-2000. Провайдерські перегони''' Line 76:
Line 71: − + − '''2001-2005. Завершення “золотих часів”'''
no edit summary
Брак вільного доступу до документації спонукає Юрія Кузьміна до пошуків відповідей щодо технології.
Брак вільного доступу до документації спонукає Юрія Кузьміна до пошуків відповідей щодо технології.
===1991. Перший вузол. “Інтергейт”===
Цього року відбувається важлива подія – зустріч Юрія Кузьміна із [[Муравйов Сергій|Сергієм Муравйовим]], керівником новоствореного підрозділу з розвитку глобальних мереж київського [[Computerland]] (МЦІТ ІНТ). Ця зустріч призводить до запуску першого одеського вузла Інтернет-зв'язку на базі філії Міжнародного центру інформаційних технологій (МЦІТ). Тепер Одесу та [[Київ]] поєднує комутована лінія із можливістю підключення до вузлів [https://en.wikipedia.org/wiki/RELCOM/ Relcom]. Пізніше з'явиться пряма лінія до Москви, але її якість поступатиметься київській.
Цього року відбувається важлива подія – зустріч Юрія Кузьміна із [[Муравйов Сергій|Сергієм Муравйовим]], керівником новоствореного підрозділу з розвитку глобальних мереж київського [[Computerland]] (МЦІТ ІНТ). Ця зустріч призводить до запуску першого одеського вузла Інтернет-зв'язку на базі філії Міжнародного центру інформаційних технологій (МЦІТ). Тепер Одесу та [[Київ]] поєднує комутована лінія із можливістю підключення до вузлів [https://en.wikipedia.org/wiki/RELCOM/ Relcom]. Пізніше з'явиться пряма лінія до Москви, але її якість поступатиметься київській.
У найближчі роки “Інтергейт” залишатиметься лідером серед одеських провайдерів доступу за кількістю клієнтів.
У найближчі роки “Інтергейт” залишатиметься лідером серед одеських провайдерів доступу за кількістю клієнтів.
===1992. “Віста”. “TeNeT”. “Телематика”===
У пошуках фінансової стабільності Олег Левченко йде з “Інтергейта” та створює на базі “Норд-банку” компанію [[Пако Лінкс|«Віста»]] ( [https://web.archive.org/web/19980201112418/http://www.vista.odessa.ua:80/ архів офіційного сайту]) . Для забезпечення доступу до мережі "Віста" використовує комутоване зʼєднання через "Інтергейт" та київський [[CS|"CS"]]. Клієнти “Вісти” - фінансові установи Одеси.
У пошуках фінансової стабільності Олег Левченко йде з “Інтергейта” та створює на базі “Норд-банку” компанію [[Пако Лінкс|«Віста»]] ( [https://web.archive.org/web/19980201112418/http://www.vista.odessa.ua:80/ архів офіційного сайту]) . Для забезпечення доступу до мережі "Віста" використовує комутоване зʼєднання через "Інтергейт" та київський [[CS|"CS"]]. Клієнти “Вісти” - фінансові установи Одеси.
У наступному десятилітті саме ці люди та компанії стануть лідерами галузі й матимуть визначальний вплив на розвиток Інтернету в Одесі.
У наступному десятилітті саме ці люди та компанії стануть лідерами галузі й матимуть визначальний вплив на розвиток Інтернету в Одесі.
===1993. “Пако TeNeT Нетворк Центр”. “Інтес”===
[[File:UAnet протокол Кузьмін.png | 120 px| right | thumb | '''Протокол UAnet''']]
[[File:UAnet протокол Кузьмін.png | 120 px| right | thumb | '''Протокол UAnet''']]
Наприкінці року “Інтергейт”, “Віста” та “TeNeT” разом із чотирма десятками українських провайдерів започатковують корпорацію [[UAnet]]. Юрій Кузьмін входить у координаційну раду корпорації.
Наприкінці року “Інтергейт”, “Віста” та “TeNeT” разом із чотирма десятками українських провайдерів започатковують корпорацію [[UAnet]]. Юрій Кузьмін входить у координаційну раду корпорації.
===1994. “Пако Лінкс”. “Телематика”===
Вже у лютому колаборація “Пако TeNeT Нетворк Центр” розпадається: Олег Левченко із компаньонами Едуардом Беловим й Олександром Івановим реєструють компанію [[Пако Лінкс|“Пако Лінкс Інтернешнл”]] та переїжджають з приміщення “TeNeT” у власний офіс. Там вони організовують виділений канал зв'язку швидкістю 28,8 Кб/с із севастопольським вузлом [[Укрком|"Укрком"]]. Цей канал у подальшому стане резервним та працюватиме в цьому статусі як мінімум до 1998 року.
Вже у лютому колаборація “Пако TeNeT Нетворк Центр” розпадається: Олег Левченко із компаньонами Едуардом Беловим й Олександром Івановим реєструють компанію [[Пако Лінкс|“Пако Лінкс Інтернешнл”]] та переїжджають з приміщення “TeNeT” у власний офіс. Там вони організовують виділений канал зв'язку швидкістю 28,8 Кб/с із севастопольським вузлом [[Укрком|"Укрком"]]. Цей канал у подальшому стане резервним та працюватиме в цьому статусі як мінімум до 1998 року.
Одеські провайдери продовжують шукати можливості для покращення роботи каналів звʼязку, але їх стримує стан телефонної інфраструктури. Обмежена пропускна здатність, низька швидкість з'єднання та незадовільна якість телефонних ліній змушує їх звертати увагу на альтернативні канали передачі даних, зокрема, на [https://uk.wikipedia.org/wiki/Супутниковий_зв%27язок/ супутниковий звʼязок].
Одеські провайдери продовжують шукати можливості для покращення роботи каналів звʼязку, але їх стримує стан телефонної інфраструктури. Обмежена пропускна здатність, низька швидкість з'єднання та незадовільна якість телефонних ліній змушує їх звертати увагу на альтернативні канали передачі даних, зокрема, на [https://uk.wikipedia.org/wiki/Супутниковий_зв%27язок/ супутниковий звʼязок].
===1995-1996. World Wide Web===
Бурхливий розвиток технології [https://uk.wikipedia.org/wiki/Всесвітнє_павутиння/ www] збільшує попит на послуги інтернет-доступу і сприяє формуванню ринку цих послуг.
Бурхливий розвиток технології [https://uk.wikipedia.org/wiki/Всесвітнє_павутиння/ www] збільшує попит на послуги інтернет-доступу і сприяє формуванню ринку цих послуг.
В цей же період стартує компанія “Фарлеп-інтернет”, створена Юрієм Кузьміним як підрозділ телефонної компанії [https://uk.wikipedia.org/wiki/Vega_(%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F/ “Фарлеп”]. “Фарлеп-інтернет” підсилює свої потужності каналом через супутникову тарілку Чорноморського морського порту, а у 1996 році переходить на [https://uk.wikipedia.org/wiki/ITUR/ “ITUR”].
В цей же період стартує компанія “Фарлеп-інтернет”, створена Юрієм Кузьміним як підрозділ телефонної компанії [https://uk.wikipedia.org/wiki/Vega_(%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F/ “Фарлеп”]. “Фарлеп-інтернет” підсилює свої потужності каналом через супутникову тарілку Чорноморського морського порту, а у 1996 році переходить на [https://uk.wikipedia.org/wiki/ITUR/ “ITUR”].
===1997-2000. Провайдерські перегони===
[[File:1998 Odesa connectivity.png | right | thumb | '''Мапа одеського інтернету, 1998 рік. Джерело: [https://web.archive.org/web/20011030012655/http://map.sky.od.ua/evolution/first/map.html/ архів сайту map.sky.od.ua]''']]
[[File:1998 Odesa connectivity.png | right | thumb | '''Мапа одеського інтернету, 1998 рік. Джерело: [https://web.archive.org/web/20011030012655/http://map.sky.od.ua/evolution/first/map.html/ архів сайту map.sky.od.ua]''']]
Останні роки століття приносять зміни, характерні для загальних трендів галузі, що закінчує етап формування. Розбудова супутникових каналів збільшує доступність Інтернету. Корпоративні клієнти, покращуючи внутрішні бізнес-процеси, поступово відмовляються від застарілого dial-up на користь швидких [https://uk.wikipedia.org/wiki/ISDN/ ISDN-] та [https://uk.wikipedia.org/wiki/Digital_Subscriber_Line/ DSL]-зʼєднаннь. Провайдери розвивають Інтернет-сервіси, пропонуючи клієнтам нові можливості. В цей період починаються перші злиття й поглинання у бізнесі, що позначається на ландшафті галузі та посилює конкурентну боротьбу на ринку.
Останні роки століття приносять зміни, характерні для загальних трендів галузі, що закінчує етап формування. Розбудова супутникових каналів збільшує доступність Інтернету. Корпоративні клієнти, покращуючи внутрішні бізнес-процеси, поступово відмовляються від застарілого dial-up на користь швидких [https://uk.wikipedia.org/wiki/ISDN/ ISDN-] та [https://uk.wikipedia.org/wiki/Digital_Subscriber_Line/ DSL]-зʼєднаннь. Провайдери розвивають Інтернет-сервіси, пропонуючи клієнтам нові можливості. В цей період починаються перші злиття й поглинання у бізнесі, що позначається на ландшафті галузі та посилює конкурентну боротьбу на ринку.
Пізніше “Пако Лінкс”, що позиціонує себе як провайдер для заможних клієнтів, створює віртуального провайдера “E-prostir”. Картки “E-prostir” розраховані на масового користувача, і це дозволяє компанії розширити коло клієнтів.
Пізніше “Пако Лінкс”, що позиціонує себе як провайдер для заможних клієнтів, створює віртуального провайдера “E-prostir”. Картки “E-prostir” розраховані на масового користувача, і це дозволяє компанії розширити коло клієнтів.
===2001-2005. Завершення “золотих часів”===
[[File:2001 Odesa connectivity.png | right | thumb | ''' Мапа одеського інтернету, 2001 рік. Джерело: [https://web.archive.org/web/20011030012655/http://map.sky.od.ua/evolution/first/map.html/ архів сайту map.sky.od.ua]''']]
[[File:2001 Odesa connectivity.png | right | thumb | ''' Мапа одеського інтернету, 2001 рік. Джерело: [https://web.archive.org/web/20011030012655/http://map.sky.od.ua/evolution/first/map.html/ архів сайту map.sky.od.ua]''']]
На початку 2000-х років стає очевидним, що романтичний період українського Інтернету, який відзначився широким спектром можливостей розвитку невеликих компаній та мінімальною взаємодією із регулюючими державними органами, завершується. У наступні роки триватиме подальше структурування ринку та остаточне формування галузі провайдингу доступу.
На початку 2000-х років стає очевидним, що романтичний період українського Інтернету, який відзначився широким спектром можливостей розвитку невеликих компаній та мінімальною взаємодією із регулюючими державними органами, завершується. У наступні роки триватиме подальше структурування ринку та остаточне формування галузі провайдингу доступу.