| Line 5: |
Line 5: |
| | '''1991. Перший вузол. “Інтергейт”''' | | '''1991. Перший вузол. “Інтергейт”''' |
| | Цього року відбувається важлива подія – зустріч Юрія Кузьміна із [[Муравйов Сергій|Сергієм Муравйовим]], керівником новоствореного підрозділу з розвитку глобальних мереж київського [[Computerland]] (МЦІТ ІНТ). Ця зустріч призводить до запуску першого одеського вузла Інтернет-зв'язку на базі філії Міжнародного центру інформаційних технологій (МЦІТ). Тепер Одесу та [[Київ]] поєднує комутована лінія із можливістю підключення до вузлів [https://en.wikipedia.org/wiki/RELCOM/ Relcom]. Пізніше з'явиться пряма лінія до Москви, але її якість поступатиметься київській. | | Цього року відбувається важлива подія – зустріч Юрія Кузьміна із [[Муравйов Сергій|Сергієм Муравйовим]], керівником новоствореного підрозділу з розвитку глобальних мереж київського [[Computerland]] (МЦІТ ІНТ). Ця зустріч призводить до запуску першого одеського вузла Інтернет-зв'язку на базі філії Міжнародного центру інформаційних технологій (МЦІТ). Тепер Одесу та [[Київ]] поєднує комутована лінія із можливістю підключення до вузлів [https://en.wikipedia.org/wiki/RELCOM/ Relcom]. Пізніше з'явиться пряма лінія до Москви, але її якість поступатиметься київській. |
| | + | |
| | | | |
| | [[File:1992 Relcom Od.png | right | thumb | '''Сторінка адресного довідника вузлів Relcom, 1992 рік''']] | | [[File:1992 Relcom Od.png | right | thumb | '''Сторінка адресного довідника вузлів Relcom, 1992 рік''']] |
| | [[1991]] року Юрій Кузьмін створює і власну компанію [[Інтергейт|“Інтергейт”]]. Співпраця з [https://uk.wikipedia.org/wiki/Чорноморське_морське_пароплавство/ Чорноморським морським пароплавством] стає у пригоді під час пошуків та придбання іноземної техніки - модеми зі швидкістю передачі даних 9600 біт/с зʼявляються одночасно в “Інтергейті” та столичних компаніях. | | [[1991]] року Юрій Кузьмін створює і власну компанію [[Інтергейт|“Інтергейт”]]. Співпраця з [https://uk.wikipedia.org/wiki/Чорноморське_морське_пароплавство/ Чорноморським морським пароплавством] стає у пригоді під час пошуків та придбання іноземної техніки - модеми зі швидкістю передачі даних 9600 біт/с зʼявляються одночасно в “Інтергейті” та столичних компаніях. |
| | Першого системного адміністратора для своєї компанії, [[Левченко Олег|Олега Левченка]], тодішнього мережевого координатора одеського регіону Fidonet, Юрій Кузьмін знаходить на кафедрі теоретичної фізики Одеського національного університету. | | Першого системного адміністратора для своєї компанії, [[Левченко Олег|Олега Левченка]], тодішнього мережевого координатора одеського регіону Fidonet, Юрій Кузьмін знаходить на кафедрі теоретичної фізики Одеського національного університету. |
| | + | |
| | | | |
| | Під час [https://uk.wikipedia.org/wiki/Серпневий_путч/ серпневого путчу] в “Інтергейті” зʼявляється перший комерційний клієнт: американський кореспондент шукає можливості передати до редакції текст репортажу. За відправку листа електронною поштою кореспондент платить пʼять доларів. | | Під час [https://uk.wikipedia.org/wiki/Серпневий_путч/ серпневого путчу] в “Інтергейті” зʼявляється перший комерційний клієнт: американський кореспондент шукає можливості передати до редакції текст репортажу. За відправку листа електронною поштою кореспондент платить пʼять доларів. |
| Line 15: |
Line 17: |
| | Незважаючи на те, що загальна кількість користувачів мережі Інтернет (Relcom) ще не перевищує 100 доменів, Юрій Кузьмін і його колеги бачать потенціал Інтернету як засобу комунікації і працюють задля розширення доступу до цієї технології та впровадження її в різні сфери життя. | | Незважаючи на те, що загальна кількість користувачів мережі Інтернет (Relcom) ще не перевищує 100 доменів, Юрій Кузьмін і його колеги бачать потенціал Інтернету як засобу комунікації і працюють задля розширення доступу до цієї технології та впровадження її в різні сфери життя. |
| | У найближчі роки “Інтергейт” залишатиметься лідером серед одеських провайдерів доступу за кількістю клієнтів. | | У найближчі роки “Інтергейт” залишатиметься лідером серед одеських провайдерів доступу за кількістю клієнтів. |
| | + | |
| | | | |
| | '''1992. “Віста”. “Тенет”. “Телематика”''' | | '''1992. “Віста”. “Тенет”. “Телематика”''' |
| Line 24: |
Line 27: |
| | | | |
| | У наступному десятилітті саме ці люди та компанії стануть лідерами галузі й матимуть визначальний вплив на розвиток Інтернету в Одесі. | | У наступному десятилітті саме ці люди та компанії стануть лідерами галузі й матимуть визначальний вплив на розвиток Інтернету в Одесі. |
| | + | |
| | | | |
| | '''1993. “Віста”+”Тенет”=“ПакоНет”''' | | '''1993. “Віста”+”Тенет”=“ПакоНет”''' |
| − | [[File:UAnet протокол Кузьмін.png | right | thumb | ''' UAnet, протокол засідання координаційної ради, 1994 рік''']] | + | [[File:UAnet протокол Кузьмін.png | 120 px| right | thumb | '''Протокол UAnet''']] |
| | + | |
| | Після непорозумінь між співзасновниками “Вісти”, Олег Левченко звертається по допомогу до свого конкурента Олега Єлісєєва. Протягом одного дня на телефонних лініях “Тенет” запускається колаборація двох провайдерів, яка отримує назву “Пако Тенет Нетворк Центр”. | | Після непорозумінь між співзасновниками “Вісти”, Олег Левченко звертається по допомогу до свого конкурента Олега Єлісєєва. Протягом одного дня на телефонних лініях “Тенет” запускається колаборація двох провайдерів, яка отримує назву “Пако Тенет Нетворк Центр”. |
| | | | |
| Line 32: |
Line 37: |
| | | | |
| | Наприкінці року “Інтергейт”, “Віста” та “Тенет” разом із чотирма десятками українських провайдерів започатковують корпорацію [[UAnet]]. Юрій Кузьмін входить у координаційну раду корпорації. | | Наприкінці року “Інтергейт”, “Віста” та “Тенет” разом із чотирма десятками українських провайдерів започатковують корпорацію [[UAnet]]. Юрій Кузьмін входить у координаційну раду корпорації. |
| | + | |
| | | | |
| | '''1994. “Пако Лінкс”. “Телематика”''' | | '''1994. “Пако Лінкс”. “Телематика”''' |
| Line 39: |
Line 45: |
| | | | |
| | Одеські провайдери продовжують шукати можливості для покращення роботи каналів звʼязку, але їх стримує стан телефонної інфраструктури. Обмежена пропускна здатність, низька швидкість з'єднання та незадовільна якість телефонних ліній змушує їх звертати увагу на альтернативні канали передачі даних, зокрема, на [https://uk.wikipedia.org/wiki/Супутниковий_зв%27язок/ супутниковий звʼязок]. | | Одеські провайдери продовжують шукати можливості для покращення роботи каналів звʼязку, але їх стримує стан телефонної інфраструктури. Обмежена пропускна здатність, низька швидкість з'єднання та незадовільна якість телефонних ліній змушує їх звертати увагу на альтернативні канали передачі даних, зокрема, на [https://uk.wikipedia.org/wiki/Супутниковий_зв%27язок/ супутниковий звʼязок]. |
| | + | |
| | | | |
| | '''1995-1996. World Wide Web''' | | '''1995-1996. World Wide Web''' |
| Line 50: |
Line 57: |
| | | | |
| | В цей же період стартує компанія “Фарлеп-інтернет”, створена Юрієм Кузьміним як підрозділ телефонної компанії [https://uk.wikipedia.org/wiki/Vega_(%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F/ “Фарлеп”]. “Фарлеп-інтернет” підсилює свої потужності каналом через супутникову тарілку Чорноморського морського порту, а у 1996 році переходить на [https://uk.wikipedia.org/wiki/ITUR/ “ITUR”]. | | В цей же період стартує компанія “Фарлеп-інтернет”, створена Юрієм Кузьміним як підрозділ телефонної компанії [https://uk.wikipedia.org/wiki/Vega_(%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F/ “Фарлеп”]. “Фарлеп-інтернет” підсилює свої потужності каналом через супутникову тарілку Чорноморського морського порту, а у 1996 році переходить на [https://uk.wikipedia.org/wiki/ITUR/ “ITUR”]. |
| | + | |
| | | | |
| | '''1997-2000. Провайдерські перегони''' | | '''1997-2000. Провайдерські перегони''' |
| Line 69: |
Line 77: |
| | | | |
| | Пізніше “Пако Лінкс”, що позиціонує себе як провайдер для заможних клієнтів, створює віртуального провайдера “E-prostir”. Картки “E-prostir” розраховані на масового користувача, і це дозволяє компанії розширити коло клієнтів. | | Пізніше “Пако Лінкс”, що позиціонує себе як провайдер для заможних клієнтів, створює віртуального провайдера “E-prostir”. Картки “E-prostir” розраховані на масового користувача, і це дозволяє компанії розширити коло клієнтів. |
| | + | |
| | | | |
| | '''2001-2005. Завершення “золотих часів”''' | | '''2001-2005. Завершення “золотих часів”''' |