Difference between revisions of "Історія"
| Line 6: | Line 6: | ||
Термін «Інтернет» як назва мережі використовується з 1983 року. | Термін «Інтернет» як назва мережі використовується з 1983 року. | ||
| − | На теренах колишнього СРСР перше підключення до всесвітньої мережі відбулося у серпні 1990 року | + | На теренах колишнього СРСР перше підключення до всесвітньої мережі відбулося у серпні 1990 року, а вже наступного місяця було зареєстровано домен .su. |
| + | Водночас «батьки-засновники» вирішили зарезервувати домени .ua та .by для майбутніх підключень з України та Білорусі. Тодішня традиція передбачала визначення доменів верхнього рівня за дволітерними символами країн-членів ООН – ISO 3166-1. | ||
На території колишнього Радянського Союзу до грудня 1992 року адреси доменів в зоні .ua мали звичний сьогодні формат '''''[email protected]'''''. Міжнародна спільнота мала використовувати довший формат: '''''user%[email protected]''''' . | На території колишнього Радянського Союзу до грудня 1992 року адреси доменів в зоні .ua мали звичний сьогодні формат '''''[email protected]'''''. Міжнародна спільнота мала використовувати довший формат: '''''user%[email protected]''''' . | ||
Revision as of 19:01, 31 August 2022
Мережею Інтернет ми називатимемо сукупність глобальних комп’ютерних мереж, які базуються на протоколі TCP/IP.
Історія Інтернету починається у 60-х роках XX сторіччя створенням першої мережі, ArpaNet, на замовлення Міністерства оборони США. (https://uk.wikipedia.org/wiki/Internet)
Термін «Інтернет» як назва мережі використовується з 1983 року.
На теренах колишнього СРСР перше підключення до всесвітньої мережі відбулося у серпні 1990 року, а вже наступного місяця було зареєстровано домен .su. Водночас «батьки-засновники» вирішили зарезервувати домени .ua та .by для майбутніх підключень з України та Білорусі. Тодішня традиція передбачала визначення доменів верхнього рівня за дволітерними символами країн-членів ООН – ISO 3166-1. На території колишнього Радянського Союзу до грудня 1992 року адреси доменів в зоні .ua мали звичний сьогодні формат [email protected]. Міжнародна спільнота мала використовувати довший формат: user%[email protected] .
У 90-ті роки XX сторіччя жодного користувацького домену з території України в зоні .su не зафіксовано.
Для доменів другого рівня засновники радянського сегменту мережі домовились використовувати назви республіканських столиць та обласних центрів, які мали окремий трицифровий телефонний код. Назви міст спочатку писали за російською фонетичною транскрипцією (наприклад, kiev); пізніші виключення - lviv, ivano-frankivsk, ternopil.
1990
Перше підключення з теренів України відбулося 19 грудня 1990 року
# It shouldn't belong here, but... # The .ua domain is not officially registered yet. Route these addresses # via ussr.eu.net #N ts.kiev.ua #S 286 box; MS DOS #O TechnoSoft #C Yuri Yankovski #E [email protected] #T +7 044 266 0089 #P 44 prospekt akad. Glushkova, SU-252207 Kiev, Ukraine, USSR #L #W [email protected] 901219, [email protected] 901219
Співробітник одного з відділів центру Технософт, Олександр Нібит, під час свого відрядження восени 1990 року до Санкт-Петербургу побачив функціонування мережі в одній з установ. Оскільки підключатися потрібно було у Москві, співробітники відділу (очолюваного Юрієм Янковським), в якому працював О.Нібит, у грудні 1990 року підключилися до мережі Інтернет в Інституті атомної енергії ім.Курчатова.
Технософт планував бути комерційним провайдером та сплатив за підключення 20000 рублів (абонентська плата за рік). Надавати послуги Технософт почав через три місяці, після вивчення особливостей функціонування UNIX'у. Першим комерційним абонентом став Роєнко (Міратех) - у 1991 році комерційні клієнти сплачували 20000 руб. на рік, отже бізнес ставав прибутковим вже із залученням другого клієнта. Станом на кінець 1992 року Технософт мав близько 100 кінцевих клієнтів та кілька клієнтських вузлів в регіонах (Чернігів, Херсон, Луцьк)
1991
Друге - 26 січня 1991
#N softp.kiev.ua #S MS-DOS #O Softpanorama #C Igor Anatol'yevich Sviridov #T +7 044 263 8770, +7 044 266 5206 #E [email protected] #P #L #W [email protected] 910126, [email protected] 910214
Softpanorama в першу чергу переслідувала дослідницько-експериментальну та просвітницьку мету в першу чергу для команди CompactSoft. Також Ігор Свиридов створив гейт FIDO<=>Relcom. Обмежені матеріальні ресурси Softpanorama та CS змусили шукати потенційних інвесторів, розпочалося співробітництво з потужною компанією МЦІТ ІНТ на чолі з Сергієм Писаревим.
Підрозділ з розвитку глобальних мереж на базі вузла Релком очолив Юрій Муравйов. За 1991 рік через цей вузол мережа поширилася в Одесу, Львів, Донецьк, в 1992 році підключились Суми, Херсон... Перші кроки мережі висвітлені у чи не найпершій публікації на цю тему в Україні [1]
В Харкові початок Інтернет датується весна-осінь???? 1991 року, принаймні в списку абонентів станом на лютий 1991 року в Україні зафіксовано тільки два підключення, про які йшлося вище: Технософт та Софтпанорама. Одними з перших харківських вузлів були Сфера-ЛТД та харківська філія інституту підвищення кваліфікації Мінтехноелектроприбору СРСР (з цього вузла електронну пошту розвозили по харківських наукових установах на дискетах,Михайленко). Харківські вузли підключалися до мережі через Москву.
В Донецьку мережа з'явилася восени 1991 року завдяки КБ Інституту математики і механіки. Мережа розбудовувалася через київський МЦІТ ІНТ. За декілька місяців також були створені вузли товарної біржі ЮГ та Донецького політехнічного інституту. Львів - Каскад - МЦІТ ІНТ
Функціонування мережі у Дніпрі (тодішній Дніпропетровськ) починалося з підключень окремих користувачів до київських, харківських та московських вузлів. Провайдери Інтернет почали працювати в цьому місті пізніше, у 1992 році.
Криворізька товарно-сировинна біржа була першим провайдером Інтернету в своєму регіоні.
Слід зазначити, що створювані на той час товарні біржі та торгівельно-посередницькі компанії східних регіонів України долучались до мережі через Москву тому, що їхні бізнес-контакти також вибудовувалися у цьому напрямку, а відносно висока вартість міжміського телефонного зв’язку для цієї категорії клієнтів не мала суттєвого значення.
Крим долучився до мережі через Москву та Одесу. Вузли були створені у Сімферополі та у Севастополі.
Загальна кількість користувачів мережі Інтернет/Релком в Україні станом на кінець 1991 року не перевищувала 100 доменів. Ця технологія була менш поширена, ніж технологія аматорької мережі FIDO та створення окремих BBS, оскільки вони мали меншу вартість «вхідного квитка» за рахунок менших вимог до потужності комп’ютерів та через відсутність потреби у платежах провайдеру. Для зв’язку абонентів з вузлами мережі та вузлів між собою використовувався дозвон через загальну телефонну мережу та, іноді, через телефонну мережу Іскра-2.
Єдиним зв'язком всіх українських користувачів Інтернету зі світовими мережами з самого початку і до весни 1993 року був канал через Москву (Релком) до Фінляндії.