| Line 1: |
Line 1: |
| | + | |
| | + | |
| | + | Для '''доменів другого рівня''' засновники радянського сегменту мережі домовились використовувати назви республіканських столиць та обласних центрів, які мали окремий трицифровий телефонний код. |
| | + | Назви міст спочатку писали за російською фонетичною транскрипцією (наприклад, ''kiev''); виключення - ''lviv, ivano-frankivsk, ternopil''. |
| | + | |
| | + | |
| | == 1990 == | | == 1990 == |
| | '''Початок використання''' | | '''Початок використання''' |
| | | | |
| − | «Батьки-засновники» резервують домен для майбутніх підключень з України. Тодішня традиція передбачала визначення доменів верхнього рівня за дволітерними символами країн-членів ООН – [https://uk.wikipedia.org/wiki/ISO_3166-1/ ISO 3166-1].
| + | У вересні Вадим Антонов реєструє домен верхнього рівня '''[https://uk.wikipedia.org/wiki/.su/ .su]''' (Soviet Union). |
| | + | Тоді ж резервують '''домени [https://uk.wikipedia.org/wiki/.ua .ua] та [https://uk.wikipedia.org/wiki/.by .by]''' для майбутніх підключень з України та Білорусі. Існуюча традиція передбачала визначення доменів верхнього рівня за дволітерними символами країн-членів ООН – [https://uk.wikipedia.org/wiki/ISO_3166-1/ ISO 3166-1]. |
| | | | |
| | На території колишнього Радянського Союзу до грудня 1992 року адреси доменів в зоні '''.ua''' мають звичний сьогодні формат '' [email protected]''. Міжнародна спільнота використовує довший формат: ''user% [email protected]''. | | На території колишнього Радянського Союзу до грудня 1992 року адреси доменів в зоні '''.ua''' мають звичний сьогодні формат '' [email protected]''. Міжнародна спільнота використовує довший формат: ''user% [email protected]''. |
| | + | |
| | + | Жодного користувацького домену з території України в зоні '''.su''' не зафіксовано. ''interactive.kharkov.su'', згаданий у довіднику адрес мережі Relcom 1992 року, ми вважаємо редакційною помилкою. |
| | | | |
| | Для доменів '''другого рівня''' засновники радянського сегменту мережі домовляються використовувати назви республіканських столиць та обласних центрів, які мають окремий трицифровий телефонний код. Спочатку назви міст пишуть за російською фонетичною транскрипцією (наприклад, ''kiev''); пізніші виключення - ''lviv'', ''ivano-frankivsk'', ''ternopil''. | | Для доменів '''другого рівня''' засновники радянського сегменту мережі домовляються використовувати назви республіканських столиць та обласних центрів, які мають окремий трицифровий телефонний код. Спочатку назви міст пишуть за російською фонетичною транскрипцією (наприклад, ''kiev''); пізніші виключення - ''lviv'', ''ivano-frankivsk'', ''ternopil''. |
| Line 11: |
Line 20: |
| | '''Офіційна реєстрація, перехід адміністрування''' | | '''Офіційна реєстрація, перехід адміністрування''' |
| | | | |
| − | Від 1990 року домен ''.ua'' (разом із доменами ''.su'' та ''.by'') ведеться у Москві. Але український сегмент мережі стрімко зростає і, зрештою, набуває статусу | + | Від 1990 року домен ''.ua'' (разом із доменами ''.su'' та ''.by'') ведеться у Москві. Але український сегмент мережі стрімко зростає і, зрештою, набуває статусу валізи без ручки. |
| − | валізи без ручки. | |
| | | | |
| | У березні 1992 року українська фахова спільнота отримує пропозицію керувати доменом самостійно. Дмитро Володін, який до цього моменту виконував обовʼязки координатора домена .ua, повідомляє всіх зацікавлених осіб, що складає повноваження. | | У березні 1992 року українська фахова спільнота отримує пропозицію керувати доменом самостійно. Дмитро Володін, який до цього моменту виконував обовʼязки координатора домена .ua, повідомляє всіх зацікавлених осіб, що складає повноваження. |